Та ні, не виходить. У сімейних стосунках все ж головне - кохання. Якщо нема його - то маємо шлюб з розрахунку. Звичайно, що й такий варіант узаконених шлюбних стосунків існує. Тільки він з самого початку вважається наче комерційною угодою між двома сторонами, в яких кожна знає, що її не люблять. Однак мова у поставленій темі йде начебто про те, що як мінімум одна з сторін вірить у справжність почуття, у те, що її люблять. Я не знаю, якими ворогами мають бути батьки власній дитині, щоб зобов"язати оте дитя своє рідненьке іти на брехню, щоб жило воно потім у нещирості. І нещасливе. Хіба що дуже глупі батьки, яким повезло, що дитина їхня теж дуже глупа, і найшла собі такого ж глупого обранця. Тоді всі будуть щасливі.
Тому що непотрібним і не суттєвим було для неї ні помилування, ні всякі інші погляди односельчан на всю ту справу. Життя закінчилось для неї в тую мить, коли помер нещасний Гриць. Хоча її кохання він був і не вартий. Була вона сама собі суддею, тому не мало сенсу авторові показувать якийсь ще суд людський. Це якщо говорити метафорично. Якщо ж по праву кримінальному, то не мали за що її судити. Гриць випив сам отрути, і це, напевне, єдиний вірний вихід, який у нього був, із ситуації, яка зайшла в такую хащу по його ж вині.
Та ні, не виходить. У сімейних стосунках все ж головне - кохання. Якщо нема його - то маємо шлюб з розрахунку. Звичайно, що й такий варіант узаконених шлюбних стосунків існує. Тільки він з самого початку вважається наче комерційною угодою між двома сторонами, в яких кожна знає, що її не люблять. Однак мова у поставленій темі йде начебто про те, що як мінімум одна з сторін вірить у справжність почуття, у те, що її люблять. Я не знаю, якими ворогами мають бути батьки власній дитині, щоб зобов"язати оте дитя своє рідненьке іти на брехню, щоб жило воно потім у нещирості. І нещасливе. Хіба що дуже глупі батьки, яким повезло, що дитина їхня теж дуже глупа, і найшла собі такого ж глупого обранця. Тоді всі будуть щасливі.
Хоча це вже зовсім інша казка
Тому що непотрібним і не суттєвим було для неї ні помилування, ні всякі інші погляди односельчан на всю ту справу. Життя закінчилось для неї в тую мить, коли помер нещасний Гриць. Хоча її кохання він був і не вартий. Була вона сама собі суддею, тому не мало сенсу авторові показувать якийсь ще суд людський. Це якщо говорити метафорично. Якщо ж по праву кримінальному, то не мали за що її судити. Гриць випив сам отрути, і це, напевне, єдиний вірний вихід, який у нього був, із ситуації, яка зайшла в такую хащу по його ж вині.