Увесь світ, за винятком лише диких націй, керується книгами.
Просмотр содержимого документа
«Значення художньої літератури для людини й людства XXI століття.»
Значення художньої літератури для людини й людства XXI століття
Увесь світ, за винятком лише диких націй, керується книгами.
Вольтер
Початок нового тисячоліття позначено інтенсивним науково-технічним прогресом, потужним розвитком ЗМІ й особливо телебачення, які справляють значний вплив на духовне, емоційне, інтелектуальне життя людей. За цих умов роль і значення літератури помітно змінюються, а письменники, навіть найавторитетніші, перестають бути «володарями дум». Чому зараз стали популярні тривимірні фільми? Тому що вони створюють у глядачів ефект співпереживання, ефект безпосередньої присутності, долучення до історії. Такий самий об’ємний 3D-ефект має створити й художня література.
Майстерний письменник повинен грати на читацькому сприйнятті тексту та стимулювати уяву для того, щоб за до фантазії читачі самі вибудовували ті сцени, які він змалював у тексті, самі «розфарбовували його малюнок». Ця спільна творчість є ключем до того, аби змусити читача по-справжньому переживати те, що написано у книзі. Візуальні мистецтва не стимулюють уяви читача так, як це робить книга: вони подають уже готову картинку, там немає співтворчості, і цим книга вигідно відрізняється від кіно чи телебачення, це її особливість у боротьбі за увагу людини XXI століття.
Художня література — це безмежний світ, у якому постає безліч проблем для розв’язання. Цей світ має багато призначень. Знання літератури є важливою ознакою освіченої, культурної, інтелігентної людини. Воночас художні твори містять своєрідну шкалу духовних і моральних цінностей, накопичених людством упродовж тисячоліть, знайомлять нас із життям, побутом, звичаями, світоглядом і культурою різних народів. Зрештою, читанням просто насолоджуються. Ось як багато може Книга!
Художня книга й високе письменницьке слово залишатимуться супутниками також наступних поколінь. Саме тому мета та завдання курсу «Зарубіжна література» полягає не тільки в тому, щоб пізнавати життя та знайомитися з новими героями і країнами, а й виховувати себе естетично, формувати свою особис-тість.
Сучасна журналістка, письменниця і блоґерка Енні Мюллер написала справжню сповідь книгомана про те, навіщо потрібно читати.
УЯВІТЬ собі, що ви вже ніколи не побачите та не зазнаєте жахливої дійсності війни й післявоєнного періоду. Уявіть собі, що ніколи не почуєте канонади чи вибухів бомб, ніколи не побачите юрби виснажених голодом біженців, ніколи не будете боятися, чи не загинули любі вам люди в якійсь жорстокій безглуздій сутичці. Як чудово було б жити у світі без війни!
«Це не реально»,— можливо, кажете ви. Все ж лише кілька років тому яскраво світила надія на мирний світ. У 1990 і 1991 роках багато хто говорив, що людство стоїть на порозі нової доби безпеки та співпраці. Відображаючи віяння часу, Джордж Буш, тодішній президент Сполучених Штатів Америки, неодноразово казав про вступ до «нового світового порядку».
Звідки такий оптимізм? Закінчилася «холодна війна». Понад 40 років над людством висіла загроза ядерної війни, ніби меч, підвішений на тонкій нитці. Проте з падінням комунізму і розвалом Радянського Союзу почало здаватися, що загроза ядерного знищення щезла. Світ зітхнув з полегшенням.
Була ще одна вагома причина, чому люди дивилися з упевненістю в майбутнє й чому багато хто робить це й донині. За чотири десятиріччя конкуренція поміж Сходом і Заходом перетворила Організацію Об’єднаних Націй на організацію, де лише багато говорилося. Однак закінчення «холодної війни» дозволило ООН робити те, для чого вона була створена,— підтримувати міжнародний мир і безпеку.
ООН в останні роки докладає більше зусиль, щоб відвертати війни. Маючи війська держав — членів, ООН брала участь у більшій кількості миротворчих операцій за 4 роки, що передували 1994 року, ніж за попередні 44 роки. Близько 70 000 чоловік цивільного й військового персоналу служили у 17 операціях по цілому світі. Лише за два роки видатки на миротворчі цілі збільшилися в понад два рази, до 3,3 мільярда доларів 1994 року.
Бутрос Бутрос Ґалі, Генеральний секретар ООН, нещодавно написав: «Є ознаки, що система колективної безпеки, котра була розроблена в Сан-Франциско майже 50 років тому (під час заснування ООН), нарешті починає працювати згідно з задумом... Ми на шляху до досягнення діючої міжнародної системи». Попри такі поліпшення, раптом почала блякнути надія на новий світовий порядок. Що ж затьмарило надію на світ без війни? Чи є підстава вірити, що ми колись досягнемо всесвітнього миру? Наступні статті розглядатимуть ці запитання.
юдини й людства XXI століття.
08.11.2018 20:01
Увесь світ, за винятком лише диких націй, керується книгами.
Просмотр содержимого документа
«Значення художньої літератури для людини й людства XXI століття.»
Значення художньої літератури для людини й людства XXI століття
Увесь світ, за винятком лише диких націй, керується книгами.
Вольтер
Початок нового тисячоліття позначено інтенсивним науково-технічним прогресом, потужним розвитком ЗМІ й особливо телебачення, які справляють значний вплив на духовне, емоційне, інтелектуальне життя людей. За цих умов роль і значення літератури помітно змінюються, а письменники, навіть найавторитетніші, перестають бути «володарями дум». Чому зараз стали популярні тривимірні фільми? Тому що вони створюють у глядачів ефект співпереживання, ефект безпосередньої присутності, долучення до історії. Такий самий об’ємний 3D-ефект має створити й художня література.
Майстерний письменник повинен грати на читацькому сприйнятті тексту та стимулювати уяву для того, щоб за до фантазії читачі самі вибудовували ті сцени, які він змалював у тексті, самі «розфарбовували його малюнок». Ця спільна творчість є ключем до того, аби змусити читача по-справжньому переживати те, що написано у книзі. Візуальні мистецтва не стимулюють уяви читача так, як це робить книга: вони подають уже готову картинку, там немає співтворчості, і цим книга вигідно відрізняється від кіно чи телебачення, це її особливість у боротьбі за увагу людини XXI століття.
Художня література — це безмежний світ, у якому постає безліч проблем для розв’язання. Цей світ має багато призначень. Знання літератури є важливою ознакою освіченої, культурної, інтелігентної людини. Воночас художні твори містять своєрідну шкалу духовних і моральних цінностей, накопичених людством упродовж тисячоліть, знайомлять нас із життям, побутом, звичаями, світоглядом і культурою різних народів. Зрештою, читанням просто насолоджуються. Ось як багато може Книга!
Художня книга й високе письменницьке слово залишатимуться супутниками також наступних поколінь. Саме тому мета та завдання курсу «Зарубіжна література» полягає не тільки в тому, щоб пізнавати життя та знайомитися з новими героями і країнами, а й виховувати себе естетично, формувати свою особис-тість.
Сучасна журналістка, письменниця і блоґерка Енні Мюллер написала справжню сповідь книгомана про те, навіщо потрібно читати.
Объяснение:
УЯВІТЬ собі, що ви вже ніколи не побачите та не зазнаєте жахливої дійсності війни й післявоєнного періоду. Уявіть собі, що ніколи не почуєте канонади чи вибухів бомб, ніколи не побачите юрби виснажених голодом біженців, ніколи не будете боятися, чи не загинули любі вам люди в якійсь жорстокій безглуздій сутичці. Як чудово було б жити у світі без війни!
«Це не реально»,— можливо, кажете ви. Все ж лише кілька років тому яскраво світила надія на мирний світ. У 1990 і 1991 роках багато хто говорив, що людство стоїть на порозі нової доби безпеки та співпраці. Відображаючи віяння часу, Джордж Буш, тодішній президент Сполучених Штатів Америки, неодноразово казав про вступ до «нового світового порядку».
Звідки такий оптимізм? Закінчилася «холодна війна». Понад 40 років над людством висіла загроза ядерної війни, ніби меч, підвішений на тонкій нитці. Проте з падінням комунізму і розвалом Радянського Союзу почало здаватися, що загроза ядерного знищення щезла. Світ зітхнув з полегшенням.
Була ще одна вагома причина, чому люди дивилися з упевненістю в майбутнє й чому багато хто робить це й донині. За чотири десятиріччя конкуренція поміж Сходом і Заходом перетворила Організацію Об’єднаних Націй на організацію, де лише багато говорилося. Однак закінчення «холодної війни» дозволило ООН робити те, для чого вона була створена,— підтримувати міжнародний мир і безпеку.
ООН в останні роки докладає більше зусиль, щоб відвертати війни. Маючи війська держав — членів, ООН брала участь у більшій кількості миротворчих операцій за 4 роки, що передували 1994 року, ніж за попередні 44 роки. Близько 70 000 чоловік цивільного й військового персоналу служили у 17 операціях по цілому світі. Лише за два роки видатки на миротворчі цілі збільшилися в понад два рази, до 3,3 мільярда доларів 1994 року.
Бутрос Бутрос Ґалі, Генеральний секретар ООН, нещодавно написав: «Є ознаки, що система колективної безпеки, котра була розроблена в Сан-Франциско майже 50 років тому (під час заснування ООН), нарешті починає працювати згідно з задумом... Ми на шляху до досягнення діючої міжнародної системи». Попри такі поліпшення, раптом почала блякнути надія на новий світовий порядок. Що ж затьмарило надію на світ без війни? Чи є підстава вірити, що ми колись досягнемо всесвітнього миру? Наступні статті розглядатимуть ці запитання.