Ще в дитячому садку я вперше почула чарівні звуки якогось музичного інструменту. Згодом я запам'ятала, що цей інструмент зветься фортепіано. А музика дедалі глибше входила в моє життя.
У нашій родині немає професійних музикантів, але всі дуже люблять співати. Я почала відвідувати музичну школу із семи років. Я дуже щаслива, бо пов'язала своє життя із цим чудовим мистецтвом. Мені здається, що немає людини, яка б байдуже ставилася до музики, адже саме в ній втілене все вічне, прекрасне, світле. У горі й у радості музика завжди з людьми.
Людвіг ван Бетховен — мій улюблений композитор. Саме завдяки його творчості класична музика досягла небачених вершин. Витончена мелодія "До Елізи" передає смуток і радість палкого кохання. Але, на жаль, кохана жінка не поділяє почуттів композитора, і тому мелодія примушує замислитися над швидкоплинністю життя. Бетховен, уже тяжко хворий, виношує багато задумів своїх останніх творів. Мене дуже приваблює, що ні злидні, ні хвороба, ні самотність не зламали волі цього композитора.
Коли я чую полонез польського композитора Михала Клеофаса Огіньського, мене охоплюють особливі почуття. Цей твір, який має назву "Прощання з Батьківщиною", начебто торкається якихось незнаних струн людської душі. Я ніби бачу образ Огіньського-вигнанця, який переживає нестерпний біль розлуки з рідною землею й водночас безмежно любить свою Польщу.
Фрідерік Шопен — другий мій улюблений польський композитор. Поляк за походженням, Шопен повинен був усе своє життя до самої смерті провести на чужині. У його мелодійних творах звучить сум за рідною землею, за батьківським домом, а також гострий біль, викликаний неможливістю повернутися в місця свого дитинства. Вальси Шопена зачаровують своєю щирою гармонійністю. Вони легкі, мелодійні, вишукані. Мабуть, саме тому вальси Шопена були й залишаються улюбленими танцювальними мелодіями.
Подобається мені й сучасна естрадна музика. Молоді українські співаки посідають дедалі помітніше місце в музичному світі. Проте класична, так звана "серйозна" музика хвилює мене більше. Я люблю класику, тому що вона вміє заспокоїти, пробудити почуття прекрасного, подарувати хвилини непростих душевних переживань.
Я сприймаю класичну музику як щось високе, іноді загадкове, іноді незбагненне, але кожну мить таке живе й прекрасне. Саме тому я б хотіла займатися саме серйозною музикою. ( Якось так)
Одного разу на зупинці автобусу я побачив літнього чоловіка. Він чомусь привернув мою увагу, тож я почав роздивлятися його.Чоловік був доволі високим і масивним. Здоровань вештався по трутуару та щось горлопанив. Деякі люди з багатоповерхівки , під вікнами якої шастав чолов'яга , позбігались до вікон всоїх квартир. У нього було довге , руде волосся зав’язане у «хвостик». Мужик роздивлявся навкруги своїми великими зеленими очима, відкритими та виразними, а в них чомусь проглядалось занепокоєння. Мабуть, у нього щось трапилось , а можливо він просто був в стані алкогольного сп'яніння. Та все ж я не наважився підійти й запитати. стилістично забарвлені слова : здоровань , вештався , горлопанив , багатоповерхівка , шаставчолов"яга , мужик піде?
У нашій родині немає професійних музикантів, але всі дуже люблять співати. Я почала відвідувати музичну школу із семи років. Я дуже щаслива, бо пов'язала своє життя із цим чудовим мистецтвом. Мені здається, що немає людини, яка б байдуже ставилася до музики, адже саме в ній втілене все вічне, прекрасне, світле. У горі й у радості музика завжди з людьми.
Людвіг ван Бетховен — мій улюблений композитор. Саме завдяки його творчості класична музика досягла небачених вершин. Витончена мелодія "До Елізи" передає смуток і радість палкого кохання. Але, на жаль, кохана жінка не поділяє почуттів композитора, і тому мелодія примушує замислитися над швидкоплинністю життя. Бетховен, уже тяжко хворий, виношує багато задумів своїх останніх творів. Мене дуже приваблює, що ні злидні, ні хвороба, ні самотність не зламали волі цього композитора.
Коли я чую полонез польського композитора Михала Клеофаса Огіньського, мене охоплюють особливі почуття. Цей твір, який має назву "Прощання з Батьківщиною", начебто торкається якихось незнаних струн людської душі. Я ніби бачу образ Огіньського-вигнанця, який переживає нестерпний біль розлуки з рідною землею й водночас безмежно любить свою Польщу.
Фрідерік Шопен — другий мій улюблений польський композитор. Поляк за походженням, Шопен повинен був усе своє життя до самої смерті провести на чужині. У його мелодійних творах звучить сум за рідною землею, за батьківським домом, а також гострий біль, викликаний неможливістю повернутися в місця свого дитинства. Вальси Шопена зачаровують своєю щирою гармонійністю. Вони легкі, мелодійні, вишукані. Мабуть, саме тому вальси Шопена були й залишаються улюбленими танцювальними мелодіями.
Подобається мені й сучасна естрадна музика. Молоді українські співаки посідають дедалі помітніше місце в музичному світі. Проте класична, так звана "серйозна" музика хвилює мене більше. Я люблю класику, тому що вона вміє заспокоїти, пробудити почуття прекрасного, подарувати хвилини непростих душевних переживань.
Я сприймаю класичну музику як щось високе, іноді загадкове, іноді незбагненне, але кожну мить таке живе й прекрасне. Саме тому я б хотіла займатися саме серйозною музикою. ( Якось так)
У нього було довге , руде волосся зав’язане у «хвостик». Мужик роздивлявся навкруги своїми великими зеленими очима, відкритими та виразними, а в них чомусь проглядалось занепокоєння. Мабуть, у нього щось трапилось , а можливо він просто був в стані алкогольного сп'яніння. Та все ж я не наважився підійти й запитати.
стилістично забарвлені слова : здоровань , вештався , горлопанив , багатоповерхівка , шаставчолов"яга , мужик
піде?