Визначити і підкреслити граматичну основу речення (підмет (головний член речення, який вказує на особу, предмет, явище і відповідає на питання називного відмінка хто?, що?, у реченні підкреслюється однією лінією), і присудок (головний член речення, який вказує на дію, на те, що підмет робить, який він є, що з ним робиться і відповідає на питання що робити?, що зробити?, що буде робити?, в реченні підкреслюється двома лініями).
Підкреслити другорядні члени речення
— додаток (другорядний член речення, який вказує на особу, предмет, явище і відповідає на питання непрямих відмінків, тобто усіх, крім називного( родовий відмінок (кого?, чого?), давальний
відмінок (кому чому)
, знахідний відмінок (кого?, що?),
орудний відмінок (ким?, чим?),
місцевий відмінок (на(у) кому, чому?),
в реченні підкреслюється пунктиром);
— означення ( другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета, або приналежність комусь, відповідає на питання який?, яка?, яке?, чий, чия, чиє?, в реченні підкреслюється хвилястою лінією);
— обставина (другорядний член речення, який вказує на мету, причину б дії, на міру вияву ознаки, на час і місце, відповідає на питання як?, яким наскільки?, в якій мірі?, коли?, куди?, звідки?, в реченні підкреслюється рискою з крапкою).
Тип речення за метою висловлювання
— розповідне (йдеться про події, які відбуваються, відбулися, або будуть відбуватися);
— питальне (містить запитання);
— спонукальне ( речення, яке спонукає до дії, у якому виражається заклик, прохання, побажання).
Речення за інтонацією окличне (висловлюється з підвищеною інтонацією) чи неокличне.
За будовою речення поділяються на прості і складні.
Просте речення має в своєму складі одну граматичну основу.
Приклад:
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Наука для людини —як сонце для життя (Нар.тв.).
У складному реченні є дві і більше граматичних основ
Приклад:
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Нар. тв.).
Односкладне (має або підмет, або присудок) чи двоскладне (має і підмет, і присудок).
Поширене (містить другорядні члени речення) чи непоширене (не має другорядних членів речення у своєму складі).
Повне (є усі члени речення) чи неповне (якийсь член речення пропущено, але його легко можна відновити зі змісту.
Осінь! Ця пора року по-своєму прекрасна . ЇЇ пожовкле листя , перша паморозь , синє небо так заворожують... Теплі осінні дні тривають не довго лише перший місяць. Проміння ласкавого сонця майже вже не гріють. Осінній вітерець трішки прохолодний , не такий як раніше. Осінь зачаровує. Вона розфарбовує моє місто в різні барви. Різно кольорова осінь. Так добре ніжитися в золотистому листі. Білий туман вранці , роса на траві це все так незвичайно. Осінь не схожа на інші пори року. І цим вона мені подобається , своєю незвичністю.
Визначити і підкреслити граматичну основу речення (підмет (головний член речення, який вказує на особу, предмет, явище і відповідає на питання називного відмінка хто?, що?, у реченні підкреслюється однією лінією), і присудок (головний член речення, який вказує на дію, на те, що підмет робить, який він є, що з ним робиться і відповідає на питання що робити?, що зробити?, що буде робити?, в реченні підкреслюється двома лініями).
Підкреслити другорядні члени речення
— додаток (другорядний член речення, який вказує на особу, предмет, явище і відповідає на питання непрямих відмінків, тобто усіх, крім називного( родовий відмінок (кого?, чого?), давальний
відмінок (кому чому)
, знахідний відмінок (кого?, що?),
орудний відмінок (ким?, чим?),
місцевий відмінок (на(у) кому, чому?),
в реченні підкреслюється пунктиром);
— означення ( другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета, або приналежність комусь, відповідає на питання який?, яка?, яке?, чий, чия, чиє?, в реченні підкреслюється хвилястою лінією);
— обставина (другорядний член речення, який вказує на мету, причину б дії, на міру вияву ознаки, на час і місце, відповідає на питання як?, яким наскільки?, в якій мірі?, коли?, куди?, звідки?, в реченні підкреслюється рискою з крапкою).
Тип речення за метою висловлювання
— розповідне (йдеться про події, які відбуваються, відбулися, або будуть відбуватися);
— питальне (містить запитання);
— спонукальне ( речення, яке спонукає до дії, у якому виражається заклик, прохання, побажання).
Речення за інтонацією окличне (висловлюється з підвищеною інтонацією) чи неокличне.
За будовою речення поділяються на прості і складні.
Просте речення має в своєму складі одну граматичну основу.
Приклад:
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Наука для людини —як сонце для життя (Нар.тв.).
У складному реченні є дві і більше граматичних основ
Приклад:
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Нар. тв.).
Односкладне (має або підмет, або присудок) чи двоскладне (має і підмет, і присудок).
Поширене (містить другорядні члени речення) чи непоширене (не має другорядних членів речення у своєму складі).
Повне (є усі члени речення) чи неповне (якийсь член речення пропущено, але його легко можна відновити зі змісту.
Объяснение:
:-D
так незвичайно. Осінь не схожа на інші пори року. І цим вона мені подобається , своєю незвичністю.