В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия

Бурачек Н.Г. труханов остров описание картины

Показать ответ
Ответ:
vipkakunina
vipkakunina
30.07.2020 21:18

В древние времена, когда не было карт, компасов, и навигаторов, люди ориентировались по тому, что предоставляла им природа. Самым популярным методом, в те времена, было ориентирование по солнцу и звездам. По солнцу можно было определить стороны горизонта днем, а по звездам ночью. По большому счету, ориентирование по звездам включает в себя и солнце. Солнце ведь звезда. С технической точки зрение – все верно. Но методы полностью отличаются.

Для начала, углубимся в историю. В древние времена, когда зарождалась такая наука, как астрология, и было замечено, что солнце, в определенное время года, постоянно движется в небе по одному и тому же пути, возник вопрос. Почему бы не обозначить стороны света, горизонта, относительно движения солнца?

Это мнение было революционным в навигации того времени. Так и появились стороны горизонта:

Восток – сторона света, где появляется небесное светило, на замену ночным звездам, в начале дня;Юг – сторона света, в которой это светило проводит большую часть дневного времени;Запад – сторона света, где большая звезда знаменует окончание дня;Север – сторона горизонта, противоположная югу, где солнце не бывает.
0,0(0 оценок)
Ответ:
EGORchikchik228
EGORchikchik228
20.11.2021 13:16
ВИБІР ШЛЯХУ

Його  охопив сумнів: «Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне  у невідоме?» І він зупинився серед шляху, подивився навкруги. Хоча дорога стелилася рівна й широка,  він не міг іти далі:  неспокій і невдоволення собою переповнили його. А обіч  дороги громадилися вершини, які здавалися  стрімкими й неприступними.
Їх оточували непрохідні хащі,  яруги, стрімчаки й бескиди…
І все ж він  зійшов з  дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. І вже ніщо не могло зупинити сміливця. Він здіймався все вгору і вгору. «Божевільний!» — жахалися одні. «Відчайдушний!» — захоплено вигукували інші. «Щасливий!» — зітхали ті, які через свою кволість, не могли піти за першопрохідцем.
А були й такі, що  заздрили й  зневажали сміливця.
Але він здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. І то було його покликання й безсмертя. Як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий!
А йому  йшов тридцять другий. За спиною в ньогоі вчителювання,  участь у боях,  робота в  газеті художником, карикатуристом. Читачі в кожному номері шукали  дотепні малюнки, під якими стояв підпис «Сашко». Друзі приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. І називали його талановитим.
А його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. Він  почувався невдоволеним, бо відчував у собі силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. І однієї ночі  він рішуче виходить зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. Залишає назавжди мольберт, фарби, картини, поспішає на вокзал, сідає в поїзд, що везе його в Одесу. А вранці він уже стоїть перед директором кінофабрики й промовляє три  слова:
— Хочу стати режисером!
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота