буду очень благодарен с большими оценками Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Обгрунтувати вживання і невживання розділових знаків.
Дивлюсь, як з пагорбів стікає сніг і торжествує мокра ще травичка. (С.Кічун.) Ти чув, як вироста між нами ліс і як тебе відносить течія? (С.Йовенко.) Гасне темінь і світ промениться, коли зірка встає світанкова. (М.Лютик.) Де сови гучать і скрекочуть сороки, там соловей мовчить. (О.Духнович.) Коли ж надвечір тиша обляга й закумкають кумасі у лататті, я між дерев розтану в темнім платті, й росини не зіб’є моя нога. (С.Йовенко.) Як радісно мені, що скоро сніг розтане й зелене убрання надінуть дерева. (В.Сосюра.) Коли отець Василь говорив про дочку, обличчя у нього ставало добрим і сірі очі променіли. (М.Коцюбинський.) Але найбільш люблю таємний вечір я, коли вже день згасає і тіні мрійнії лягають на поля. (М.Рильський.) Я не можу уявити, як це коні топчуть жито і дзвенять, гудуть копита вражих коней по містах. (В.Сосюра.)
Я вважаю, сучасний вчитель повинен бути насамперед чуйним та розуміючим. У наш час розуміння - це все. Налагодити стосунки з учнями такому вчителю не буде складно, а головне те, що в подальшому буде легше вирішувати ті чи інші ситуації. Комунікабельність, людяність, терпіння та інші - невід*ємна складова сучасного вчителя та і людини в цілому. Час, який учень проводить у школі повинен проходити добре, а посприяти цьому може саме вчитель, з цього виходить, що викладач повинен прикути увагу учня до свого предмету, а також зацікавити тою чи іншою інформацією. Отже, сучасним вчителем може бути людина з вищою освітою, яка добре знаходить спільну мову з учнями, а також ставиться з розумінням, терпінням та повагою до свого підопічного.
І подарунки їм дарували , і пісні складали , і чого тільки не робили. Одного разу хлопець навіть говорив, що якщо вони йому відмовлять , він покінчить життя самогубством . Але вони відмовляли.
Одного разу по королівству розійшлась чутка про те , що принц обїздить усі села , усі міста у пошуках найпрекраснішої дівчини.
От і каже голова села :
- Давайте ми принцу запропонуємо наших красунь Березу і Яблуню , він точно їх вибере!
Дівчата погодились , але постійно сварились кого вибере принц .
Казала Яблуня що її вибере принц , бо в неї коси довші .
А Береза перечила їй , казала що її вибере - бо очі блакитніші.
От приїхав принц до села та каже до дівчат :
- Я об'їздив усе королівство , але таких як ви не бачив!!
Але тепер дівчата ще більше сваряться , гавіть вже деруться за принца .
Одного вечора дівчата вирішили отруїти одна одну. Наварили яду , і налили його до стакану води суперниці.
А потім побачила це сільська знахарка та добавила до їхнього напою свого переворотнього зілля .
Випили вони , та й перетворились на дерева .
Береза стала деревом з білим стовбуром , тонкими гілочками . Воно було на вигляд таке легке та повітряне. А яке ще дерево могло вийти з Берези , блакитно окої білявки , що завоцовувала серця парубків.
Яблуня стала деревом з дуже міцним і твердим стволом , пишним листовинням та яскравими плодами. А яке дерево може вирости з такої дівчини я Яблуня...
На ранок всі прокинулись , а на місті прегарних дівчат два дерева.
Всі заметушились , почали думати-мудрувати куди вони поділись, казали що зараз все зроблять як було , погрожували знахарці , а вона тільки "Самі дівки винні".
А принц подумав трохи і каже:
-А нащо воно мені? Нащо ламати голову , чекати , вас метушити ? Я поїду собі ще , точно знайду дівчину. А ви самі розбирайтесь!
Поїхав він.А люди посумували-посумували, знахарку полаяли-полаяли , а потім заспокоїлись.
Вирішили посадити яблуню і березу у чащу ліса , щоб забути їх назавжди.
От пройшло з часу події років 10-20 (а може й більше, хто його знає) , і бачать люди у селі березу і яблуню.
Потім з інших сел вони дізнались , що яблуня і береза - одні наймогутніших дерев світу .
Іноземці приїзжають до їхніх земель спеціально за корою берези і плодами яблуні.
Сидять вони і думають , чого вони дерева собі не залишили
КІНЕЦЬ
P.S. Извините за ошибки , писала на скорую руку.