БУДЬ ЛАСОЧКА ,ДО ТЬ ЗНАЙТИ ВІДОКРЕМЛЕННІ ДОДАТКИ,ДЯКУЮ ПІДКРЕСЛІТЬ, Жив – поживав додаток. Він уже якось звик до того, що разом з означенням та обставиною виконував другорядну роль. Так було тривалий час, але, як кажуть, ніщо не стоїть на місці. От і сімейство додатків розросталося, міцніло. Крім додатків, виражених займенниками, іменниками, ця родина поповнилася ще поєднанням прийменників з іменниками. Аж ось додаток разом з означенням і обставиною вирішили хоч якось підкреслити свою значущість. Стали вимагати, щоб їх почали виділяти комами. Так виникло маленьке царство, яке назвало себе Відокремлені Члени Речення. Проте не подумайте, що сюди потрапили, наприклад, усі додатки. Щоб стати відокремленим членом речення, слід відповідати певним вимогам.
Найблискучішим ритором Стародавньої Греції, владарем дум був всесвітньо відомий Демосфен (384—322 до н. е.), промови якого, насичені фактичним матеріалом, містили чимало особистих відзначалися динамічністю, переконливою аргументацією й чіткістю.
Для Демосфена була характерна артистична манера триматися на трибуні, що також сприяло його успіхові як оратора. В суді Демосфен виступав як адвокат. Сучасники так характеризували Демосфена: «Нашого ритора з його умінням все запалювати і трощити своєю силою і владою можна порівняти з вихорем або блискавицею».
Объяснение:
2. Ой три шляхи широкі докупи зійшлися.
3. Темрява раз-у-раз змінювалась блакитними потужними спалахами, що охоплювали на мить собою все.
4. Вокзальна будівля, видима з усіх усюдів, красувалася на своєму місці.
5. Веселі води, що перед годиною були ще снігом, бігли додолу по рівчаках, з камінця на камінчик.
Складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс: ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком-нишком.
Через два дефіси пишуться прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього.
Прислівники, утворені від підрядних словосполучень, пишуться разом: в різні боки — врізнобіч, обома руками — обіруч, на швидку руку — нашвидкуруч, на самий перед — насамперед, має бути — мабуть, натщесерце, споконвіку, чимскоріш, чимдуж, чимдалі, чимраз, якраз.