Будь ласка іть! зробити план к тексту: почалося все з того, що над головою раптом почув стрекотання сороки. підвів голову — ніякої сороки й близько немає. що за дивина? сорока закричала ще раз. десь просто над головою, серед гілля молодого клена. почав уважно придивлятися і побачив …шпака. увесь чорний, блискучий — ніби фрак одягнув. а сорочка — перламутрова, в крапочку. пір’я так і мерехтить на грудях.шпаку, видно, кричати сорокою. та так майстерно він це робив, що повзик на сусідньому дереві перебіг на другий бік стовбура, а синиці завбачливо розлетілися.мало того, шпак занявчав кішкою. признатися, і я був здивований такими звуками. хтозна, чи бачив шпак, чи чув живу кішку? може, наслухався сойки. вона теж вміє копіювати почуті голоси, а коли потривожити її, то верещить, ніби кішка, якій наступили на хвіст.якусь мить шпак мовчки сидів на гілці, чистив пір’я, яке й так бездоганно блищало. ну справжній тобі артист перед виходом на естраду, який оглядає свій костюм — чи все гаразд.шпак меланхолійно підняв голову, трохи схилив її набік — і ось уже полинули з його широко розкритого дзьоба ніжні звуки флейти. так співає іволга. либонь, припала до душі йому її пісня. заспівав раз, вдруге. а потім видав такі звуки, наче хтось заплескав у долоні. отакої! виходить сам собі й аплодує. а що ж, по-вашому, мусить робити, коли немає слухачів? шпак помилявся. мені теж хотілося заплескати у долоні — подякувати майстерному пародисту. але вчасно схаменувся. шпак міг по-своєму зрозуміти мої емоції й полетіти геть. мені ж хотілося дослухати до кінця його незвичайний концерт.степан мацюцький
