БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ ІВ ДУЖЕ ПОТРІБНО ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО ПОТРІБНО ЗДАТИ Визначити тип складнрпідрядного речення (і якщо можна поставити питання)
1.Діти довго дивилися, як кружляли в небі веселики.
2.В час, коли зорі багряні падають з неба, люблю слухати тишу ночі.
3.Ми зустрілись, коли розцвітали сади.
4.Гарно так весною бродиться по стежині степовій, як зоря з зорею сходиться над землею в час нічний.
5.Як з тобою ми стрічались, сухі гаї цвіли, а тепер, як розпрощались, зелені пов'яли. ​

Ось і закінчилися новорічні канікули. Дуже багато цікавого відбулося в цей період. Для початку розповім про те, як я зустрів Новий Рік.30 грудня ми з татом пішли за ялинкою. Дуже довго вибирали, і нарешті, вибрали пухнасту сосну невеликого росту. Коли прийшли додому, тато відразу поставив її на столик в кутку зали. Я взявся прикрашати ялинку гірляндою, яка яскраво світиться, красивими ялинковими іграшками і білим струмливим дощиком. До того моменту, коли я закінчив наряджати ялинку і прикрасив зал зі своєю кімнатою, мама прийшла з роботи. Я взявся допомагати їй готувати різні страви до новорічного столу.Сам Новий Рік я святкував у домашньому колі: з мамою, татом і сестричкою. Ми слухали новорічне привітання президента, годинник пробив 12 і я загадав бажання, яке має збутися цього року. Дід Мороз приніс мені під ялинку футбольний м'яч, книгу з повістю Артура Конан Дойля «Собака Баскервілей», красиві зошити і багато солодощів. Загалом, все те, що я хотів. А наступного дня ми пішли в гості до бабусі з дідусем – привітали їх з Новим Роком, а потім поїхали на виставу біля ялинки на центральній площі міста. Там влаштовували конкурси Дід Мороз зі Снігуронькою, ми з ними водили хороводи, співали пісні. Я розповів вірш Дідові Морозу і він мені подарував фотоальбом.В інші дні я гуляв у дворі зі своїми друзями. Ми ліпили сніговика, грали в сніжки і каталися з гірки на санчатах. Також я ходив з батьками на каток. Хоч я не дуже гарно вмію кататися і був там вперше, мені дуже сподобалося і я із задоволенням піду ще раз, коли мама з татом дозволять.

Нещодавно тато приніс додому ялинку - пухнасту красуню. Вдома відразу запахло лісом та святом. Яка вона гарна, ця ялинка! Густа, зелена, з широкими лапатими гілками, вкритими хвоєю. Ми поставили її у куточок кімнати та почали прикрашати. Лісова красуня поступово перетворювалася на Різдвяну ялинку - не тільки атрибут Різдва та Нового року, але й символ вічного життя та переможного Божественного світла. Тепер стоїть ця ошатна красуня, рясно прикрашена іграшками та гірляндами, і неможливо не посміхнутися, дивлячись на неї.