MokrovaDiana

25.05.2020 17:20 •  Українська мова

Bставити пропущені букви та розділові знаки. (это всё что у меня есть)

Рідний степ широкий вільний пишнобарвний і квіт..астий раптом став перед очима… Німий та мовчазний ро по землі, дрімає. Там у спраглому небі гойдаєт..ся вітер одвічних лип. В степу за сторож..вою могилою заструмувало мар..во ніби там на обрії пастухи врили куліш у здоровен..ому казані. А вгорі високо над землею пливли кудись у бе..кінечну дал..чінь блакитні тераси спокійного, безхмарного українського неба. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.
Не тільки жайворонки нас мене й товаришів вітали, але й гречки в той самий час рожевим гомоном співали. А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі.
В степу запахло розворушеною лемешами землею. Попливла пісня над широким степом понад припеченими сонцем хлібами. І слухав її степ принишклий лагідно-суворий, слухав і мовчав у невимовній зажурі. В’ється степова дорога безконечна покручена запетльована, плазує поміж сивими кущами полину гіркого як материнські сльози…
Заходила ніч.
Німіє степ і т..мариться.
Поспішаючи кудись ховаються остан..і шуми й гуки довгої літньої днини. Не/ погасло ще на заході ч..рвоне зар..во, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря. А місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим чарівним огнем.
Ринуло з неба ціле море тихого світла, усе на землі потопляючи. Над степом промайнув легенькою тін..ю не/зрячий сон.
Ніч зайшла.