Богоматір володимирська вибірковий переказ, докладно зупинившись на описі ікони. БОГОМАТІР ВОЛОДИМИРСЬКА
Найперші відомі нам давньоруські ікони датуються другою половиною ХІІ століття. До того часу ікони привозили на Русь із Візантії. Так, у Десятинну церкву їх привіз із Херсонеса князь Володимир. Печерський монастир закуповував образи в Константинополі.
Чи не найпопулярнішою на Русі була ікона Володимирської Богоматері. Кораблем її привезли з Константинополя. Ця ікона – не тільки визначний твір візантійського живопису, вона – одне з найвищих досягнень світового мистецтва.
Боже Дитя зворушливо пригорнулося до Матері. З невимовним сумом Богородиця дивиться на нас. Радість материнства завжди перейнята тривогою за майбутню долю дитини, такої безпорадної на зорі свого життя… А на Дитинча Марії чекає доля безприкладна: мучеництво, слава, влада над душами мільйонів людей… Богородиця знає це. Вона передбачає майбутні страждання та майбутню славу Сина. Тому такий скорботний і такий світлий її погляд…
Ікона знаходилась у Вишгороді поблизу Києва. Звідси її підступно вивіз князь Андрій Боголюбський до столиці свого Суздальського князівства – Володимира-на-Клязьмі. Назва міста дала наймення славетній іконі. Пізніше Богоматір Володимирську було урочисто перенесено до Москви.
За легендою, ікона була написана покровителем художників євангелістом Лукою. Він зобразив Марію на дошці від стола, за яким Христос трапезував із Матір’ю. Проте мистецтвознавці стверджують, що ікона була створена значно пізніше, а не в І сторіччі, коли жив Святий Лука.
Первісні розміри ікони – 0,78 х 0,55 м. Від малювання автора на іконній дошці залишилися лише лики Марії та Божого Дитяти. Усе інше було дописане десь у XV– XVI століттях.
Щоб зрозуміти, чому так сталося, треба знати, як створювалися ікони. Їх писали розтертими на яєчному жовтку фарбами на вкритій алебастром дошці. Зверху живопис покривали оліфою. Таке покриття зберігало іконну дошку від вологи, робило яскравими кольори. Проте оліфа з плином часу темніла, обриси зображеного ставали нечіткими, а далі й нерозрізнюваними. Художники намагалися поновити зчорнілий живопис, але не вміли цього. Пізніші нашарування фарб часто нівечили твір.
Реставрувати давні твори живопису навчилися відносно недавно. Богоматір Володимирська була поновлена на початку ХХ століття.
(Желательно не на листочке)
На мою думку, індивідуальний розвиток складається з п’яти окремих етапів. Якщо ви навчитеся дотримуватися їх, то ви напевно досягнете успіху. Нижче їхні короткі формулювання.
1. Ставте перед собою чіткі цілі.
2. Виявляйте наявні проблеми і не миріться з ними.
3. Проаналізуйте ці проблеми, щоб зрозуміти причини.
4. Розробіть план, який до вам впоратися з проблемами.
5. Робіть все необхідне, щоб втілити свій план і отримати результат.
По-перше, вам потрібно вирішити, до чого прагнути. Вибір цілей визначить напрямок вашого руху. На шляху до них ви неминуче будете мати справу з проблемами. Деякі з яких змусять вас побачити власні слабкості. Як ви впораєтеся з болем, який виникне, залежить від вас. Якщо хочете домогтися своїх цілей, то вам слід зберігати спокій і дотримуватися аналітичного підходу, щоб точно діагностувати проблеми, розробити план, який до з ними впоратися, і робити те, що необхідно, щоби досягти результату. Після цього у вас з’являться нові цілі, і весь процес повториться. Для динамічного розвитку вам доведеться робити це швидко і постійно, щоразу ставлячи для себе вищу мету.
Объяснение:
Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє.
надеюсь