|Bіпишіть із наведених речень дієприкметники визначте їх вид стан час і синтаксичну роль |
Cивко, забілений снігом, видавався ще сивішим, а лелека знову трусився біля нього від холоду (М. Вінграновський). 2. То була Одарка — тремтяча, мокра як хлющ (Гр. Тютюнник). 3. Я в людей по тільки віри в кожне слово, почуте від мене (Л. Костенко). 4. Коли по садках зібрали всю садовину, пішли люди збирати в ліс смачну, солодку, почорнілу ягоду... (Остап Вишня

    Пропоную скласти таку казку зі словами котик, песик, чарівна квітка:

    В одному дворі жили котик Гришка і песик Петро. Через свою несхожість тварини весь час сварились. Маленький хлопчик Іванко вже втомився дивитись, як собака ганяє кота, а кіт дряпає песика. Недружба зростала, всі від цього страждали.
   Одного разу хлопчик Іванко знайшов чарівну квітку. У ній було всього два пелюсточки. Але вони були незвичайні, а чарівні. І мав Іванко загадати два бажання. Загадав хлопець щастя й добра своїй родині. Відірвавши другу пелюстку, хлопець зажадав миру у кожній родині, домі, дворі. Більше ніколи не сварились навіть пес із котом. Всі жили у щасті та злагоді.

правди та згоди, / Я тоді вічним сном буду спати…”) і глибинній евфонічній мелодійності, як-от: “Був ясний день, веселий, провесняний, / До нас у хату крізь вікно одкрите Вривався гомін голосних потоків, Що бігли вниз по вулиці нагірній…” (“Мати-невільниця”); “Що ж тільки той ненависті не знає, / Хто цілий вік нікого не любив!” (“Товаришці на спомин”); “Мене любов ненависті навчила…” (“Грішниця”); “Безжалісна музо! Куди ти мене завела? / Навіщо ти очі мені осліпила згубливим промінням своїм? / Навіщо ти серце моє одурила, привабила маревом щастя? / Навіщо ти вирвала в мене слова, що повинні б умерти зі мною?” (“AVE REGINA!”); “Щоб не плакать, я сміялась…”; “Хто моря переплив і спалив кора