Біля кожного додатка в дужках напишіть прямий чи непрямий, біля кожної обставини в дужках напишіть вид за значенням. Добру кожен з нас щиросердно служитиме. (Д. Білоус.) На вустах розквітає слово і любистково, і барвінково. (П. Осадчук.) Хворих відвідуйте щедро, щиро гостей вітайте! (Володимир Мономах.) За вечірнім пругом сонечко сідає. Вже й туман спливає в голубу росу. (Л. Забашта.) Місяць над лісом всміхнувсь золотою щокою. (Є. Гуцало.) Ще вчора мляво хлюпало із хмар. (П. Тичина.)
Цього літа я вступила до Економіко-правового ліцею. І це, я вважаю, дуже відповідальний для мене крок. Так сталося, що саме мені випала нагода на 1 вересня дзвонити дзвоником на святковій лінійці.
На лінійці учні старших класів читали вірші, співали гімн ліцею, а восьмикласники запускали у небо повітряні кульки, було дуже урочисто. Я і учні 11 класу мали дзвонити у дзвоник. Я дуже хвилювалась з цієї нагоди. На мене дивилося дуже багато очей, а я схвильовано й відповідально до цього віднеслася
Объяснение:
Перші дні навчання, як вже було написано, принесло багато вражень та емоцій. На лінійці ми, восьмикласники змогли знову повернутися в минуле та відчути себе першокласниками. Особисто мені було дуже приємно, що новеньких учнів зустрічають настільки привітно
удачи тебе..+
ответ, проверенный экспертом
4,0/5
107
Пеппер
главный мозг
21.9 тыс. ответов
8.8 млн пользователей, получивших
Вам не здається, що з мовленням та екологією у нас одні й ті самі проблеми? Обидва поняття потребують очистки від того, бруду, що накопичувався багатьма роками.
Не знаю, як вам, але мені видається досить дивною і нез`ясовною одна річ, яка просто лізе в очі, точніше, у вуха, але роками залишається поза увагою суспільства у нашій країні. Це правильна мова.
Ось дивіться. У Бернарда Шоу, в його п`єсі «Пігмаліон», головна героїня Еліза Дулітл жила за часів королеви Вікторії і отримала, як усі діти з бідних родин Англії, в найкращому разі, початкову освіту, тобто, вміла читати та рахувати гроші. Вона виросла у передмісті Лондона, де всі люди говорили на своєрідній мові – кокні, яку часто взагалі не могли зрозуміти жителі інших районів цього велетенського міста. І для людей з привілейованих верств суспільства ця мова здавалася нестерпно огидною, неприпустимою, грубою, викликала подив та глузування.
Еліза майже ніякої освіти не мала, але навіть вона розуміла, що, не навчившися правильно вимовляти слова і будувати речення, ніколи не зможеш піднятися вище свого жалюгідного оточення, не зможеш розпочати свою праву, не зможеш забезпечити собі гідне життя. Але вона опинилася в потрібному місці у потрібний час, і тут їй трапився професор Хіггінс.
Що ж до українців, то вони вважають себе культурними та освіченими людьми, всі мають не просто шкільну освіту, а університетську, та ще й не одну. На кожному кроці у великих містах розташовані навчальні заклади, де людей вчать, вчать, вчать … рідної мови. І що, як кажуть, у сухому залишку?
Нічого. Як і 100 років тому, правильною мовою говорять одиниці, як-от, наприклад, я. Інші вдовольняються тією мовою, яку зроду чули у себе вдома: дехто – суржиком, дехто – галицьким діалектом, гварою. Багато людей говорять досить правильною російською мовою.
Як досконале знання мови впливає на суспільний стан та ділову успішність українця? За моїми власними ніяк. Щоб це зрозуміти, достатньо лише на півгодинки увімкнути телевізор. За цей час ви почуєте від дикторів, ведучих, від просто людей, від високоповажних людей, в тому числі – бізнесменів і депутатів парламенту стільки словесного бруду, що вам стане соромно за стан освіти, вихованості, обізнаності людей щодо їхньої мови. Складається враження, що їм не подобається мова, якою вони змушені говорити, що її насаджують штучно, примушують говорити мовою, на якій вони не думають, якою не володіють.
Я хочу сказати, що в нашій країні, на відміну від Англії 19 сторіччя, знання, а точніше незнання мови не є запорукою «успішного життя», тобто, можна стати заможним і щасливим, користуватися високим становищем та мати імідж поважної особи, не маючи навіть достатнього словникового запасу.
«Поговори трохи, і я скажу, хто ти», - жартують філологи. І справді, хто ти є насправді – про це скаже твоя мова.