1.Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена. 2.З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду.У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею.Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні. Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче.А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда. 3.Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав. 4.Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пушистий сніг.
Є у світі така країна- Лексикологія.У ній завжди панує радість,життєлюбство та любов.Одного разу Король вирішив влаштувати свято . Грали музики, дівчата і парубки танцювали,веселилися.Лише антонім усе заперечував: музики не грають,на святі зовсім не весело, ніхто не танцює.Синонім був протилежної думки: усе на святі чудово , музики пречудово грають і на святі панує радісна атмосфера.Але що це? На святі з*явилися непрохані гості. Чаклун Сивобородий прилетів на своєму драконі Романові й викрав принцесу Марію, а також знищив все навкруги. Король почав хвилюватися за свою доньку та королівство.Йому потрібні були лицарі, але ніхто не хотів йти на злого чаклуна. І ось з*явилися вони - Омоніми. Омоніми пішли до замку Сивоборода.На шляху їм потрібно було замінити зламаний замок, до пастухові загнати баранців та на баранці річки Лексика приливти до замку злого Чаклуна. І ось вони тут. Щоб перейти через яр їм потрібна балка.Вони перетворилися на балку і перейшли через нього.Щоб перебратися через замок їм потрібно було зламати замок,але вартові одразу б помітили їх.Хтось з омонімів вирішив перетворитися на замок і висіти на двері замка.Друзі пройшли 1678 сходинок, перелетіли до центральної вежі і врятували принцесу. Але Сивобород вступив до бою. Він перетворив рукав своєї сорочки на рукав річки, але друзі одразу ж перетворилися на ключ птахів і полетіли до замку Лексикології. А злий Чаклун затопив свій замок . Ось так наші друзі Омоніми врятували країну Лексикології.
2.З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду.У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею.Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні.
Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче.А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда.
3.Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.
4.Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пушистий сніг.