- Маріє Михайлівно, добрий день! - Добридень, Наталочко! - Маріє Михайлівно, а яку пісню ми будемо сьогодні розучувати? - Будете співати хором українську народну пісню «Ой ходила дівчина бережком». - А можна мені поки що слова пісні повчити, ще ж не всі хористи зібралися? - Звичайно, візьми відразу аркуш з текстом. - Яка ж мелодійна пісенька: «Ой ходила дівчина бережком, заганяла селезня батіжком...»! - Слова так і просяться, щоб їх заспівали, так? - Так, Маріє Михайлівно. А які ніжні, красиві вирази: «дударику», «горенько та печаль» - Недарма, кажуть, Наталочко, що українська мова співуча та солов’їна. - А які веселі рими: «Була а мене дівчина Орися, тоді в мене сі кучері вилися! Була в мене дівчина Варвара, то вона мені сі кучері порвала!». Ха-ха, так йому й треба! Я хочу спробувати це проспівати! - Ну от зараз зберуться всі хористи, так і заспіваєте весело цю пісню!
1.одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками. 2.ще спить земля, засипана снігами. 3.каштани нагадують свічки, розбуджені весною. 4.земля, засипана весняними квітами, нагадувала килим...5.Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою. 6.Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою. 7.Весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. 8.Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням. 9.Він уважно слухав, посміхаючись час від часу. 10.Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів.
