9. Літери на позначення наголошених голосних правильно підкреслено в усіх словах рядка

А свОя, нестИ, шофЕр, сімдесЯт

Б кориснИй, квАртал, ходжУ, вИпадок

В фОльга, листопАд, Олень, усьогО

Г центнЕр, кОтрий, глИбоко, веснЯний

Д подрУга, рАзом, чарівнИй, булИ

10. Наголос на першому складі має кожне слово рядка

А перепел, донька, виголосити

Б спина, бюлетень, сказаний

В позначка, випадок, знаменник

Г цемент, камбала, подруга

Д оцет, живопис, відгомін

11. Наголос на другому складі мас кожне слово рядка

А жадоба, байдужий, олень

Б квартал, ознака, русло

В видання, занести, середина

Г шовковий, документ, павич

Д шофер, громадський, бешкет

12. Наголос на третьому складі має кожне слово рядка

А привезти, каучук, чисельник

Б агрономія, сантиметр, поміщик

В кілометр, монолог, дивлячись

Г аргумент, соломинка, чотирнадцять

Д двоскладовий, компроміс, завдання

ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-. Слід розрізняти префікси пре- і при-: префікс пре- вживаємо переважно в якісних прикметниках і числівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прега́рний, презавзя́тий, прекра́сний, прему́дрий, прекра́сно, препога́но; префікс при- вживаємо здебільшого в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибі́гти, прибудува́ти, прикрути́ти, прибо́ркати, пришви́дшити; прибуття́, приту́лок, при́браний, прива́бливо. Пор. прикметники на означення неповноти ознаки з префіксом при-: приста́ркуватий і под.
Крім того, префікс пре- виступає у словах прези́рливий, прези́рство й у словах старослов’янського походження: преосвяще́нний, преподо́бний, престо́л; префікс при- вживаємо в іменниках та прикметниках, утворених внаслідок поєднання іменників із прийменниками: при́гірок, при́ярок; прибере́жний, прикордо́нний.
Префікс прі- вживаємо тільки в словах прі́звисько, прі́звище, прі́рва.

З- (ІЗ-, ЗІ-). Префікс з- перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с-: сказа́ти, спалахну́ти, стовкти́, сфотографува́ти, схил. Перед усіма иншими приголосними пишемо з- (иноді із-): зба́вити, звести́, зжи́тися, ззирну́тися, зсади́ти, зці́пити, зчепи́ти, зши́ток, ізно́в.
Префікс з- виступає переважно в словах, корінь яких починається голосним звуком або сполученням приголосного й голосного: зеконо́мити, зігнорува́ти, зорієнтува́тися, зумо́вити; зга́слий, з’є́днувати, з’їзд, зма́зати, знадли́вий і под.
. БЕЗ-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ- та ин. У префіксах без-, від- (од), між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, пред-, роз-, через- кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється: безкраї́й, безкори́сливий, відкриття́, ві́дстань, міжконтинента́льний, міжплане́тний, надпоту́жний, обпали́ти, обтруси́ти, передпла́та, передча́сний, підтри́мка, понадпла́новий, представни́к, розтягну́ти, ро́зчин, розхита́ти, черезплі́чник.

Червень - це літня пора, коли хороша погода, і чудовий настрій у кожного, адже прийшло літо, і почалися канікули. Багато людей їдуть на відпочинок хтось на море, хтось відпочиває у селі.
На мою думку відпочинок у селі це прекрасно! Адже ти можеш робити, що тобі заманеться: полвати в річці, допомагати бабусі, а моє улюблене заняття - це гуляти в лісі, дихати чистим літнім повітрям. Я люблю гуляти та насололжуватися природою гати за різними тваринками, комахами. У лісі необхідно не шуміти, адже це цілковито гармонійна територія, де немає ні душі, де панує спокій та тиша.
Отже, я закликаю вас завжди з повагою відноситись до природи, не нищити нічого і тихто поводитись у лісі.