8. Вказати групи обставин у реченнях: Сьогодні Підгорецький замок належить до пам’яток, які треба реставрувати. Простоявши сотні років, Хотинська фортеця залишається такою, якою була завжди. А зараз фортецю зачинено через реставрацію. Я щороку відвідую замок Шенборнів. Діти уважно слухали розповідь про фортецю
Достатній рівень
9. Підкреслити граматичні основи у реченнях. Вказати види підметів і присудків, а також , якими частинами мови виражені підмети.
Усе оповив золотавий серпанок вечірньої пори. Вражати – завдання будь-якого художника. Багато художників продовжують оспівувати природу в своїх творах.
10. Виконати синтаксичний розбір речення.
Пастельні барви Івана Марчука додають спокою й легкості.
Високий рівень
11. Поширити речення. Вказати , якими членами ви поширили подані речення.
Йдуть дощі. Лунала пісня. Берізка росте. Розцвітає ромашка. Бджілка летить.
Довго - довше - найдовше, тепло - тепліше - найтепліше, тихо - тихіше - найтихіший, гарно - гарніший - прегарний, погано - поганіше - препогано, весело - веселіші - найвеселіші, вдало - вдаліший - превдалий, високо - вище - превисоко, дорого - дорожче- найдорожче, наполегливо - більш наполегливо- найполегливіше, вірогідно - вірогідніше - найвірогідніше, складно - складніше - прескладний, міцно-міцніше - преміцно, радісно - радісніше - прерадісне.
Объяснение:
Я точно не уверенна, но скорее всего так)
Объяснение:
«Це схоже на грозу – спершу збираються хмари, а потім, як удар блискавки, приходить ідея», – так говорить про створення своїх робіт художник Олег Шупляк. Його майстерня і справді близько до неба – на горищі старого будинку в історичному центрі містечка Бережани Тернопільської області. Популярність художнику принесли картини з подвійним змістом, які він називає слов’янським словом «двовзори». Ці полотна особливі своїми прихованими образами: вдивляючись у традиційний пейзаж, раптом виявляєш, що хатини – це очі людини, а пагорби перетворюються на брови… І ось вже бачиш перед собою портрет або зовсім іншу картину. За фігурою дівчини з книжкою – голову Сальвадора Далі, за осінніми листками – пташку, а за солом’яними стріхами та маленьким пастушком – обличчя Тараса Шевченка.