8. Прочитайте фрагмент телевізійного анонсу, у якому пропущено окремі
слова.
У нашій програмі - цікаво про роботу кожного ... української економіки. Сьогодні
спілкуємося з ... Петренком – експертом з оплати праці. Чи знаєте ви, що багато хто з
наших ... має право на доплату за стаж, яка різниться в кожній із ... господарства?
Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків
А коліща, Ігорем, співгромадян, галузей
Б коліщати, Ігором, співгромадян, галузей
В коліщати, Ігорем, співгромадянів, галузей
Г коліщати, Ігорем, співгромадян, галузей
Д коліщати, Ігорем, співгромадян, галузів

9. Прочитайте речення.
Демонстрація … нової колекції … відбудеться через …
Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків
А пальт, Віктора Ткаченка, півтора місяця
Б пальто, Віктора Ткаченка, півтора місяця
В пальт, Віктора Ткаченко, півтора місяця
Г пальт, Віктора Ткаченка, півтора місяці
Д пальт, Віктора Ткаченка, півтори місяця

10. Помилку у відмінюванні іменників допущено в рядку
А вдячність Ірині Савченко
Б концерт Олега Білоноженко
В офіс Марини Козачук
Г практикум Івана Ющука
Д роман Олександра Дюма

11. Прочитайте речення.
В образі … вбачаємо схожість із красунчиком … – героєм роману …
Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків
А Степана Радченко, Жорж Дюруа, Гі де Мопассана
Б Степана Радченко, Жоржем Дюруа, Гі де Мопассан
В Степана Радченка, Жоржем Дюруа, Гі де Мопассан
Г Степана Радченка, Жоржем Дюруа, Гі де Мопассана
Д Степана Радченка, Жорж Дюруа, Гі де Мопассана

12. Помилку у відмінюванні іменника допущено в рядку
А розмова з Олегом Плющ
Б гаманець Мар’яни Гриців
В телефон Артема Сидька
Г зустріч з Ганною Гончарук
Д робота Данила Федоренка

Понеділок, кажуть, день важкий, але саме цей день став для нас пам'ятним. Наша класна керівниця Інна Юріївна оголосила понеділок... Днем джентльмена. Вона пояснила, що джентльмен — це людина вихована, ввічлива, з гарними манерами. Ці якості треба виховувати в собі щодня. А поки ми повинні уявити себе джентльменами хоча б на один день. 

І ми "почали входити в образ" джентльмена... На перервах хлопчики намагалися, виходячи з класу, пропускати дівчаток уперед, у коридорі звільняли дорогу старшим. На уроках сиділи незвично тихо: не шепотілися, не підказували, не передавали записок, не викрикували — тобто поводилися ідеально. В усьому були підкреслено ввічливі. Звістка про те, що в нашому класі День джентльмена, миттєво облетіла школу. Спочатку всі просто здивувалися. Ми дуже хвилювалися, почували себе незвично в ролі джентльменів. Адже доводилося стежити і за своєю мовою. Треба було виглядати охайно. У їдальні ми не лізли, як звичайно, без черги за булочкою. Потім з нас почали жартувати: "Нічого, джентльмени, завтра ви станете такими, як і були: адже ви джентльмени на один день!" 

На виховній годині вчителька підвела підсумок Дня джентльмена. Вона ще раз зазначила, що джентльменами за один день не стають і все в наших руках: від того, як ми будемо виховувати в собі ці гарні якості, залежить і ставлення до нас навколишніх... 

Ми йшли до виходу зі школи з Вальком Жуковим, обговорювали сьогоднішній день. У дверях зіштовхнулися з жінкою похилого віку. Вона відступила, пропускаючи нас уперед. Ми, ніби нічого не сталося, спокійно пройшли мимо, розмовляючи про своє. І раптом Валька зупинився: "Але ж насправді так, ми виявилися джентльменами навіть не на день, а всього на декілька годин!" 

Ми сіли в тролейбус. От де багато можливостей показати себе джентльменами! На наш жаль, у тролейбусі було багато вільних місць, тому виявити своє джентльменство — поступитися місцем старшим — нам не вдалося. Ми вийшли з тролейбуса. За нами виходила навантажена сумками жінка. Не змовляючись, ми простягнули їй руки. Вона посміхнулася і сказала: "От це справжні джентльмени!" 

Я дуже люблю свого батька. Зовні він здається звичайним. Батько високий на зріст, у нього сині очі, темне волосся, прямий ніс. У дитинстві та юнацтві батько займався легкою атлетикою, тому у нього красива спортивна статура, він сильний, дужий, витривалий, спритний. Я люблю, коли ми разом із ним влаштовуємо різні спортивні змагання. У цей час мені здається, що поруч зі мною не батько, а мій старший товариш. У синіх очах батька з'являються веселі вогники, губи посміхаються, і від цього все його обличчя наче молодішає. 
Але мій батько не тільки грає зі мною, він вміє уважно вислухати мене. Батько — мій перший радник у всіх проблемах. Коли ми розмовляємо, очі батька знов змінюються. Тепер я бачу в них увагу, доброту, мудрість, спокій і знов той самий вогник. Батько розмовляє зі мною, як із дорослим. І я цим дуже пишаюсь. 
Я не люблю засмучувати батька, бо тоді в його очах згасає мій улюблений вогник. Вони тьмянішають, і я бачу в них біль або сором за мене. 
Я дуже люблю очі батька, я бачив у них різний настрій і різні почуття. Але ніколи не було в них неправди та фальші. Я впевнений, очі мого батька мене ніколи не зрадять.