8. Прочитати. Виписати сполучники, зробити їх повний морфологічний розбір.
У художньому музеї відкрита велика ретроспективна виставка «Художник про художника і про себе», з тим щоб представити галерею портретів митців Волині кінця XIX — початку XXI століття (3 альманаху).
Мабуть, то конвалії, черемха й шипшина споїли своїми п’янкими пахощами всіх лісових
птахів, що вирішили позмагатися у співі із солов’ями.
- Цінь! Цінь! - затягли нескладну пісеньку вертляві синички.
- Ку-ку! – з усієї сили кувала зозуля.
- Фі-у! Лі-у! – грайливо свистіла іволга.
Маленька, але хитра очеретянка дивувалася. Гай-гай, майте совість, куди вам до солов’їв! Та
врешті й собі подала голос:
- Кара-кір! Кір-кір!
Ой, як розсердився, зачувши те, бугай! Він так сердито заревів, що птахи замовкли і більше не
озивалися.
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки
1. Весна іде, радіє все усюди і темний ліс, і пташечка, і люди.
(Б. Грінченко.) 2. Люблю стояти над Дніпром, коли усе цвіте
кругом, сади долини й гори… (В. Сосюра.) 3.Треба в житті все
любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті, дороги в пилу,
траву! (В. Підпалий). 4.Білим пухом тополиним все застелено
довкола:сад, подвір’я, шлях, леваду. Пух біліє на ріці. (Є.
Гуцало.) 5.Вранці сніг війнув із поля, й забіліло все навколо: і
дорога, і гайок, і ставок, і наш каток. (М. Стельмах.)