((( 8. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А Слідом за кедрами пнулися велетенскі осики та інші лестаті гіганти, що творили другий ярус.
Б На березі шелестів очирет, нагинаючись до пожовклої осоки, що, наче пишна вродливиця, роспустила шовкові коси, зазираючи в тиху воду.
В Моє любе, зворушливе дитинство, навіщо тривожиш, для чого воскресаєш із бездонної криниці часу?
Г Немов би моторошний сон, урізалась йому в серце назавжди ота перша його дитяча зустріч із орлом – стиповим крилатим розбійником.
Львів - прекрасний куточок Західної України. Скільки теплих думок і спогадів навіває це місто. Напевно, в усьому світі не знайдеться людини, яка б, відвідавши це місто, не захотів повернутися знову. Пейзажі, архітектура, привітні жителі, кава, шоколад - все це маленький список того, чим славиться Львів сьогодні.
Серцем міста по праву вважають стару частину. Скільки мільйонів пар ніг щорічно проходять відомої Площею Ринок. Хтось на роботу, хтось в пошуках пригод, а хтось просто прогулюється на екскурсії. Окрасою ж площі, безумовно, залишається Ратуша - справжній львівський Біг-Бен. Обійти цю красу неможливо. Там, нагорі, відкривається зовсім інший Львів. З висоти пташиного польоту видно пагорби, позолочені купола і такі старовинні і одночасно величні будівлі. А чи чули ви коли-небудь, що Львів називають містом легенд? Це дійсно так. Львівська архітектура надзвичайно старовинна. Здається, що кожна стіна дихає історією, кожен елемент приховує безліч цікавих легенд. А величні кам'яні леви дивляться на жителів і гостей міста майже з кожного будинку. Вони стоять на обороні, захищаючи своє рідне місто - місто Лева.
Тому, якщо у вас поганий настрій, обов'язково відвідайте Львів. Ця маленька країна шоколаду: чорного, молочного, гарячого, зуміє миттєво налаштувати кожного на позитивні думки. Місто захоплює, зачаровує. Сьогодні це жива історія, яка тягнеться по вузьких вуличках з бруківкою. Львів варто побачити на власні очі, відчути атмосферу, зануритися в історію. І тоді вже не залишиться ніяких сумнівів, що Львів - це місто, яке може перенести будь-якого в минуле.
Хрещатик — одна з найвідоміших центральних вулиць світу. Тут уже два століття поспіль вирує центр комерційного, політичного та культурного життя Києва. Перші в Києві телефон, телеграф, трамвай, водопровід і каналізація, газове та електричне освітлення, нарешті, перший київський хмарочос — усе це Хрещатик. Тут слухали Бетховена і розглядалии виставки російських художників-передвижників, цією вулицею гуляли Т. Шевченко і М. Щепкін, П. Чайковський та Ф. Шаляпін, В. Маяковський та І. Мандельштам... 1200 метрів — одна з найкоротших центральних вулиць світу, і тому тим більше цікаво пройтися нею, зрозуміти, чому саме вона стала «концентратом» історії Києва останніх століть. Ще 300 років тут, уздовж старих валів давньоруського городища, шумів Хрещатий струмок — місце, де князь Володимир охрестив свою дружину і бояр. У XIX столітті район головної вулиці Україні пережив справжню будівельну революцію, швидко перетворившись з околиці у центральну торгову магістраль Києва, київський Бродвей, наш «Невський проспект». Тут будували розкішні готелі та магазини, на Майдані Незалежності знаходився будинок Міської Думи. Трагічний 1941-й поклав кінець старому Хрещатику, але на його місці виріс новий, неповторний на території Східної Європи ансамбль будівель — один із найкрасивіших зразків архітектури середини XX століття. Екскурсія розпочинається на Європейській площі з її багатою історією. Український дім, філармонія, будівля лялькового театру, музею води, парки на дніпровських схилах — усе це ви побачите на площі з надзвичайно «європейською» назвою. Пройшовши коротким відрізком до Майдану Незалежності, намилувавшись будівлями банків царських часів, ми потрапляємо на головну площу України. Консерваторія, поштамт, міжнародний центр культури (колишній інститут шляхетних дівчат), монумент Незалежності, торговельний центр «Глобус» — усе це нинішній вигляд Майдану. Звідси починається Хрещатицький бульвар — шедевр післявоєнної реконструкції міста. Вулиця тут сягає ширини у 100 метрів і у вихідні та святкові дні вона дійсно перетворюється на бульвар: місце гуляння виключно для пішоходів. Нас чекає найцікавіший відрізок вулиці: бутіки, магазини, Київська мерія, Пасаж з пам'ятником архітектору Городецькому, телецентр, ЦУМ, кінотеатр «Дружба» в будівлі зі шпилем, що нагадує Москву, — все це вмістилося на якихось 500 метрах центральної київської магістралі. Після перехрестя з вулицею Б. Хмельницького ми потрапляємо на відрізок старої забудови, що дає уявлення про Хрещатик царських часів. Плавний перехід із ХХ століття в століття ХІХ, а не навпаки — такі вони, чари Хрещатика! Ці місця зберігають свої таємниці. Наприклад, «Інтимний театр» — ви хочете знати, що це і де це? Тоді будьте уважні! Закінчується екскурсія біля Бессарабського ринку. Найстаріший ринковий будинок міста, чудовий пам'ятник модерну 1912-го року. Поруч — центр вже культурно-виставкового життя — комплекс «Мандарин-Плаза», де завжди є, що подивитися, також, як і на ринку є, що купити. Перспектива бульвару Т. Шевченка з неоднозначним пам'ятником вождю світового пролетаріату — все це теж останній відрізок Хрещатика, що закінчує тут свій біг через долі, століття й архітектурні стилі.