Граматична основа в реченні - це підмет (відповідає на питання "хто? що") та присудок (відповідає на питання "що робити?")
Активісти запустили флешмоб #ековипускний із закликом до випускників шкіл відмовитися від запуску повітряних куль. (Підмет - активісти, Присудки - запустили та відмовитися). Натомість разом можна зробити щось корисне для навколишнього середовища: посадити дерева чи квіти або знайти альтернативи повітряним кулькам. (Присудки - можна зробити, посадити, знайти). Не варто свідомо забруднювати природу та шкодити тваринам і птахам, якщо існують більш дружні до довкілля відсвяткувати важливі події. (Підмет , Присудки - "не варто забруднювати і шкодити", "існують", "відсвяткувати").
Завдання Б
Односкладні речення - це ті речення, які не містять одного з двох головних членів речення (підмета чи присудка). Тут таким є таке речення:
Натомість разом можна зробити щось корисне для навколишнього середовища: посадити дерева чи квіти або знайти альтернативи повітряним кулькам.
Це є безособовим реченням, так як в ньому присудок виражений початковою формою дієслова (тою, що відповідає на запитання "що робити?") та присудковим словом "можна".
Завдання 3.
На мою думку, це є дуже актуальною проблемою в світі, де за останні десятиліття зроблено дуже багато для покращення екологічного стану на нашій планеті. Навіщо робити погане земній кулі, якщо можна зробити правильні та корисні речі? Тим більше, що посаджені дерева слугуватимуть більшою пам'яттю, ніж повітряні кульки, що полетять в небо.
Дуже приємно, що в наші часи є настількі свідомі представники молоді!
За кількістю пестливих форм серед мов світу пріоритетне місце посідає українська. «Матінка», «соловейко», «малесенький», «першенький» - ось як лагідно звучать наші слова. Подібного явища не зустрінемо в мові англійській чи німецькій. Для українця назва предмета – це водночас і його оцінка. «Рученьками» ми називаємо руки й дорослої людини, «коником» - дужого коня. Ставлення людини до навколишнього світу формується в перші місяці її життя. Ласкава мова матері майбутнього козака згодом стає його повсякденною мовою. Вчені переконані, що особливості мови впливають на людську вдачу. Дітей в Україні називали тільки лагідно: Петрик, Іванко, Галинка. Дорослих – поважливо. Ви можете хоч подумати назвати Олексу Довбуша Льошкою Довбушем? Назвати Устима Кармелюка … У нас же й такої форми імені не існує! Улюблені українцями імена теж розповідають про народну душу. Оспіване в піснях ім’я Катерина походить від грецького слова, що означає «непорочна», «свята»; Ярина в перекладі з грецької означає «мир»; Тарас – «бунтівливий». А який казковий дивосвіт рослинних та тваринних назв створило українське поетичне світосприймання! Тут і татарське зілля, і вовчі ягоди, горицвіт і павині очі, нечуй-вітер і перекотиполе… Трав’яного стрибунця український народ узгодив зі своїм сприйманням і нарік коником. Усі ці назви – відгук української душі на красу. В цих найменнях – замилування світом і любов до цього. У творенні назв відбито національний іб думання.
Завдання А
Граматична основа в реченні - це підмет (відповідає на питання "хто? що") та присудок (відповідає на питання "що робити?")
Активісти запустили флешмоб #ековипускний із закликом до випускників шкіл відмовитися від запуску повітряних куль. (Підмет - активісти, Присудки - запустили та відмовитися). Натомість разом можна зробити щось корисне для навколишнього середовища: посадити дерева чи квіти або знайти альтернативи повітряним кулькам. (Присудки - можна зробити, посадити, знайти). Не варто свідомо забруднювати природу та шкодити тваринам і птахам, якщо існують більш дружні до довкілля відсвяткувати важливі події. (Підмет , Присудки - "не варто забруднювати і шкодити", "існують", "відсвяткувати").
Завдання Б
Односкладні речення - це ті речення, які не містять одного з двох головних членів речення (підмета чи присудка). Тут таким є таке речення:
Натомість разом можна зробити щось корисне для навколишнього середовища: посадити дерева чи квіти або знайти альтернативи повітряним кулькам.
Це є безособовим реченням, так як в ньому присудок виражений початковою формою дієслова (тою, що відповідає на запитання "що робити?") та присудковим словом "можна".
Завдання 3.
На мою думку, це є дуже актуальною проблемою в світі, де за останні десятиліття зроблено дуже багато для покращення екологічного стану на нашій планеті. Навіщо робити погане земній кулі, якщо можна зробити правильні та корисні речі? Тим більше, що посаджені дерева слугуватимуть більшою пам'яттю, ніж повітряні кульки, що полетять в небо.
Дуже приємно, що в наші часи є настількі свідомі представники молоді!
За кількістю пестливих форм серед мов світу пріоритетне місце посідає українська. «Матінка», «соловейко», «малесенький», «першенький» - ось як лагідно звучать наші слова. Подібного явища не зустрінемо в мові англійській чи німецькій. Для українця назва предмета – це водночас і його оцінка. «Рученьками» ми називаємо руки й дорослої людини, «коником» - дужого коня. Ставлення людини до навколишнього світу формується в перші місяці її життя. Ласкава мова матері майбутнього козака згодом стає його повсякденною мовою. Вчені переконані, що особливості мови впливають на людську вдачу. Дітей в Україні називали тільки лагідно: Петрик, Іванко, Галинка. Дорослих – поважливо. Ви можете хоч подумати назвати Олексу Довбуша Льошкою Довбушем? Назвати Устима Кармелюка … У нас же й такої форми імені не існує! Улюблені українцями імена теж розповідають про народну душу. Оспіване в піснях ім’я Катерина походить від грецького слова, що означає «непорочна», «свята»; Ярина в перекладі з грецької означає «мир»; Тарас – «бунтівливий». А який казковий дивосвіт рослинних та тваринних назв створило українське поетичне світосприймання! Тут і татарське зілля, і вовчі ягоди, горицвіт і павині очі, нечуй-вітер і перекотиполе… Трав’яного стрибунця український народ узгодив зі своїм сприйманням і нарік коником. Усі ці назви – відгук української душі на красу. В цих найменнях – замилування світом і любов до цього. У творенні назв відбито національний іб думання.