Нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.
Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква теж була. І люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. І пісня сходила із уст сама.
Мала Рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.
Безсполучникові складні речення з однорідними простими можуть виражати такі смислові відношення: 1) одночасність дій, подій, явищ; 2) часову послідовність дій, подій, явищ; 3) зіставлення чи протиставлення подій, явищ, про які повідомляється в простих реченнях. У такому разі прості речення вимовляються з інтонацією переліку або зіставлення, протиставлення (Минають дні, минають ночі, Минає літо… (Т. Шевченко). Учора се була казка — сьогодні дійсність (М. Коцюбинський)). При перелічувальній інтонації пауза між простими реченнями невелика, а при зіставній чи протиставній — триваліша.
Моє село
Маленька крапелька величної держави —
моє село, багато є таких!
Зазнало лиха, бідувань і слави
Воно живе і вічно буде жить!
Нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.
Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква теж була. І люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. І пісня сходила із уст сама.
Мала Рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.
Безсполучникові складні речення з однорідними простими можуть виражати такі смислові відношення: 1) одночасність дій, подій, явищ; 2) часову послідовність дій, подій, явищ; 3) зіставлення чи протиставлення подій, явищ, про які повідомляється в простих реченнях. У такому разі прості речення вимовляються з інтонацією переліку або зіставлення, протиставлення (Минають дні, минають ночі, Минає літо… (Т. Шевченко). Учора се була казка — сьогодні дійсність (М. Коцюбинський)). При перелічувальній інтонації пауза між простими реченнями невелика, а при зіставній чи протиставній — триваліша.