7. Обставину не треба
відокремлювати комами в реченні
(розділові знаки пропущено)..
A) Не можна було пройти мимо не замилувавшись
заворожливим фонтаном серед ставу,
Б) При самій дорозі помітивши старезну грушу всю
вкриту сметанкою весняного цвіту пан обозний наказав
Пишитись
B) Густі лози високі комиші укривши долину чорніють
таємничо повиті сріблястим туманом,
г) Міст поєднав два протилежні береги творячи ще одну
нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.
Д) Можна бачити деякі зорі і не дочекавшись темряви​

(неозначена форма дієслова) Я повинен робити домашнє завдання. (особова форма) Учора я намалювала гарну картину, яка всім сподобалась. (дієприкметникова форма) Моїй подрузі дуже сподобалася виготовлена мною годівничка. (безособова форма) Усі справи зроблено:посуд помито, пиріг випечено, а домашнє виконано. (дієприслівникова форма) Читаючи роман, я захопилася героями твору.Обьяснение:Я-підмет, повинен робити-присудок, домашнє завдання - додаток. Учора-обставина, Я-підмет, намалювала-присудок, гарну - означення, картину-додаток, яка всім сподобалась - дієприкметниковий зворот, підкреслити як означення. Моїй подрузі - додаток, дуже сподобалася-присудок, виготовлена мною-означення, годівничка - підмет. Усі справи, посуд, пиріг, домашнє - додаток, зроблено, помито, випечено,виконано-присудок. Читаючи-присудок, роман - додаток, я-Підмет, захопилася - присудок, героями твору-додаток.

Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!

Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.

Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.

Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.

Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.

У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.

Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.

Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.

Объяснение: