7. Інфінітив у ролі обставини в рядку А) У кожного є шанс виправити помилку. Б) Дід Михайло пішов косити пшеницю. B) Необачний заєць намагається урятуватися від лисиці. Г) З очей дівчинки почали капати сльози. Т БЫСТРЕЕ
- А ці абрикоси і всередині жовті чи тільки зверху? - Хтозна. Я тільки кісточку бачив: гостренька така з одного боку, а з другого тупіша... - Мені здається, що вони гарячі. Оце ніч, а вони гарячі... - По-моєму, вони в пушку, еге ж? - Хтозна... Скоро ось взнаємо. Вогонь почав пригасати. Тільки жарок ще грав і мінився. - Ану, Па', сходи ще ти подивися за Штокалом, твоя черга, — сказав Сипка. Прислухався. - Цсс, наче хтось іде, — зашепотів. — О, чуєш? Угорі справді щось наче протупало і зникло. Потім звідти покотилася грудка, упала в наше багаття, і з нього шугнули іскри. Ми посхоплювалися на ноги і задерли голови, але після вогню не бачили й на крок від себе. - Не бійтеся, це я, — хрипко сказав хтось ізгори. До наших ніг потекла дрібна глина, а слідом за нею з'їхав... Штокало. Він тримав обома руками біля грудей кепку з абрикосами... - Нате, їжте та йдіть уже додому, бо мені спать хочеться. — Штокало дихнув на нас ядучим тютюновим духом з рота.
Назвіть мовні особливості (стилістичні маркери): морфологічні, лексичні, синтаксичні, ілюструючи їх цитатами з тексту. (Наприклад, вказуючи стилістичний маркер лексичного рівня мови “наявна наукова термінологія”, виписати у дужки усі слова, що Ви вважаєте термінами). 0
Я багато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. Але найбільше мені подобалось гати за випіканням пиріжків. У неї якесь особливе ставлення до хліба. Мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба.
Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.
- Хтозна. Я тільки кісточку бачив: гостренька така з одного боку, а з другого тупіша...
- Мені здається, що вони гарячі. Оце ніч, а вони гарячі...
- По-моєму, вони в пушку, еге ж?
- Хтозна... Скоро ось взнаємо.
Вогонь почав пригасати. Тільки жарок ще грав і мінився.
- Ану, Па', сходи ще ти подивися за Штокалом, твоя черга, — сказав Сипка. Прислухався.
- Цсс, наче хтось іде, — зашепотів. — О, чуєш?
Угорі справді щось наче протупало і зникло. Потім звідти покотилася грудка, упала в наше багаття, і з нього шугнули іскри. Ми посхоплювалися на ноги і задерли голови, але після вогню не бачили й на крок від себе.
- Не бійтеся, це я, — хрипко сказав хтось ізгори.
До наших ніг потекла дрібна глина, а слідом за нею з'їхав... Штокало. Він тримав обома руками біля грудей кепку з абрикосами...
- Нате, їжте та йдіть уже додому, бо мені спать хочеться. — Штокало дихнув на нас ядучим тютюновим духом з рота.
Назвіть мовні особливості (стилістичні маркери): морфологічні, лексичні, синтаксичні, ілюструючи їх цитатами з тексту. (Наприклад, вказуючи стилістичний маркер лексичного рівня мови “наявна наукова термінологія”, виписати у дужки усі слова, що Ви вважаєте термінами).
0
Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.