60 за текстовый пересказ
дивіться, це наша україна!
коли люди бачать роботи тетяни протчевої, у них теплішає на душі.
у її вишиванках приємно, комфортно. вишивані краватки до ділового костюма популярні серед високо- посадовців, їх охоче одягає молодь: студенти і старшокласники. для людей будь-якого віку її вишивка — і оберіг, і радість.
давні традиції тетяна поєднує з новими технологіями. візерунки розробляє на комп’ютері, який схему орнаменту розкладає на 487 відтінків кольорів. а от за основу своїх робіт майстриня бере давні узори з архіву своєї мами.
презентуючи нашу культуру на зарубіжних виставках, майстриня зрозуміла, що іноземці не знають, де наша країна на карті. тому карту україни.
головний інженер інституту картографії радо подарував тетяні ідеально вивірену карту, яку вишивальниця відтворила в масштабі
1x2,5 000 000.
карту україни вигаптовано червоно-чорними нитками, оздоблено 140 каменями сваровські та звичними для українських декоративних виробів китицями. великим каменем сваровські позначено київ, меншими — регіони, блискучим камінням карту прикрашено по контуру. посередині карту вишито люрексовим шовком, який світиться в темряві. написи зроблено латиницею.
карта — проект не комерційний, а іміджевий. вишивальниця не хоче розлучатися зі своїм витвором, зате охоче демонструє його на зарубіжних виставках.
Якби я мала чарівний пензлик, тоді теж могла б зробити те, що забажала.Я б частину намалювала собі, а решту – рідним та друзям. На першій картині була б вічність, бо так хочеться і через багато років пригорнутись до мами і тата. На другій – я б намалювала крила, щоб люди могли літати. Недарма кажуть: “Людина не літає , а крила має”. Третій малюнок був би про здоров’я. Бо, мабуть, ніхто не хоче, щоб його щось боліло. І малювала ще б багато інших картин, щоб ожили і були радістю для всіх.
Думаю , що моє натхнення до малювання ніколи не зникне. І я ще довго і довго малюватиму.