6. Визначте відмінки іменних частин мови, з якими вжито прийменники.
І. Як не любити зими сніжно-білої на Україні моїй? (М.Рильський.) По Україні, по землі з дитинства в
юність вирушайте. (М.Сингаївський.) Лягли сніги тополям по коліна, перемели шляхи між усіма. Під
вікнами щедрує Україна собі сама. (М.Побелян.) У сніжну ніч ялинка новорічна в душі моїй засвічує
вогні. (П.Перебийніс.) В небі холод. Хмари ходять, мов по синьому льоду. (П.Тичина.) Як з-за гори, з-за
крутої чорна хмара виступає, білий сніжок випадає. (Нар.творч.)

Інтерв'ю з Ліною Костенко.

- Доброго дня, Ліно! Я дуже щаслива, що маю змогу брати інтерв'ю у такої відомої особи, як ви!

- Мені дуже приємно це чути. Які питання ви б хотіли у мене запитати?

- Увесь світзнає про Вас, як про мужню та сильну жінку, яка пережила страшні часи війни та голоду. Що вам надавало сил пережити такі страшні події?

- Єдине що мене надихало це письменництво. Попри заборону на літературу, я все одно писала без упину.

- Такі героїчні вчинки свідчать про тільки про те, як сильно ви любите творити й писати. Нам відомо, що в дитинстві ви мріяли стати льотчицею, це правда?

- Так, бажання було настільки сильним, що я змайструвала собі саморобний парашут із старої маминої парасолі та простирадла, піднялася з ним на горище і стрибнула. Тоді я ледве не загинула, тому з мрією дитинства було покінчено.

- Дивлячись на цей вчинок - видно, що з дитинства ви були сильною людиною та йшли за мрією через будь-які перешкоди. Ви - неймовірна! Дуже дякую Вам за інтерв'ю.

- Взаємно, до побачення.

-На все добре.

Відповідь:

Дивимося у поясненнях:

Пояснення:

Зробимо значала так: Що таке історія?:Історія - суб'єктивна наука, що суперечить сама собі у багатьох аспектах

Після цього пишемо разом твір:

На жаль, не завжди правда стає досяжною для пізнання. У більшості випадків, політичні режими приховують істину та замовчують певні факти, аби уберегтись від осуду з боку суспільства та зберегти власну репутацію в очах виборців. Наслідками такої поведінки є тотальна безкарність та постійне закопування істини, усе глибше і глибше, з кожним роком.

Це у нас початок, далі ми пишемо пояснення (чому?)

Яскравим прикладом, саме такого розуміння, можна вважати трагічні події чотирнадцятого року. Замовчування кількості жертв, реальних винуватців та неправильна оцінка з боку влади, призвела до того, що навіть більше ніж через п'ять років, навколо цієї теми залишається багато питань без відповіді.

Зрозуміло???