6 Укажіть рядки, у яких всі слова мають префікси або суфікси, що
надають словам емоційного забарвлення:
А) синочок, зміюка, котик, малесенький;
Б) пень, воріженьки, тоненький, денний;
В) прехороший, ультрастиль, супервага;
Г) президент, райочок, суничка, хвиля.
7 Виділіть рядки, у яких всі слова спільнокореневі:
А) слово, прислівник, словесник, словотвір;
Б) добро, добренький, добром, у добрі;
В) голова, головний, голівонька, головувати;
Г) перехід, заходити, сходження, ходіння ;
Д) прехитрий, хитрун, хитрість, хитрувати;
Е) повітря, повітряний, у повітрі, повітрям.
Завдання на встановлення відповідності
8 Встановіть відповідність
А) сіль, мудрість, піч ;
1.Слова, у яких слід писати префікс с-
Б) (з, с)гадати, (з,с)веселити,
2 Слова, у яких наявне чергування о, е з і
(з,с) шити;
В) пр...бирати, пр..дорожній,
3 Слова, у яких потрібно писати префікс

Основу святкового календаря складав 12-місячний рік. Він був пов'язаний з трьома сонячними фазами: зимовим і літнім сонцестоянням, а також літнім рівноденням. Найхарактернішим атрибутом свят було запалення священного "живого" вогню, який добувався тертям. Християнство прийшло на Русь із Візантії, маючи свої власні традиції й ретельно розроблений культ. Насаджуючи свій літургічний календар подій "священної історії", християнська церква намагалась викорінити "богомерзькі" традиції язичницьких вірувань та обрядів. Цей процес релігійного двоборства затягнувся на довгі століття і не увінчався остаточною перемогою православ'я. І зараз у багатьох дійствах, приурочених церковним святам, можна впізнати пережитки стародавніх язицьких традицій. На Поділлі язичницька обрядовість мала глибоке і міцне коріння. В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний, створюючи замкнений цикл вічного кругооберта природи, чергування періодів роботи і відпочинку. Найсприятливішим для селянського дозвілля був зимовий період, особливо насичений різноманітними звичаями та обрядами. Святом, коли "вводиться літо в зиму", на Поділлі вважали Введення (21 листопада за старим стилем). З ціїю датою пов'язано чимало прикмет, прогнозів і магічних звичаїв. Характерним звичаєм Введення був прихід першого відвідувача - "полазника". В основі його лежить "магія першого дня" - віра людей в щасливу або нещасливу прикмету. На Введення не заходила першою до хати жінка або дівчина - це могло принести нещасття. Проте візит чоловіка обіцяв щастя і добробут. "Магії першого дня" дотримувались і в інші свята (на Миколи (6 грудня), на Ганни (9 грудня) та на Різдво (25 грудня)).

Объяснение:

Чи насправді  вирубка  гірського лісу  має вплив на виникнення катастрофічних повеней в Карпатах?

Вчені впевнено стверджують,що це розповсюджена, але помилкова думка, пише Ресурс.

Такі звинувачення базуються лише на припущеннях і не враховують висновків наукових експертів з водорегулювального значення лісів. При цьому ігнорують вплив низки природних факторів, штучно перебільшуючи вплив лише одного з них, стверджують науковці УкрНДІгірліс.

Оскільки виникнення паводків  та інших небезпечних природних явищ настають в результаті взаємодії природних та антропогенних факторів, їх потрібно оцінювати комплексно, кажуть спеціалісти.

Враховуючи, що тема повеней, взаємовливу водних і лісових ресурсів – надактуальна у всій Європі,  вчені Науково-дослідного інституту гірського лісництва хочуть привернути увагу суспільства  саме до  наукових досліджень  цїє проблеми, які базуються на багаторічних та практичних експериментах.

Адже у дослідному лісництві УкрНДІгірліс вже півстоліття функціонує гідрологічний стаціонар, де ведуться активні експерименти з встановлення впливу рубок на гідрологічний режим гірських лісових територій.

На основі власних проведених досліджень та висновків науковців і європейських держав,  які аналізували причини повеней, що мали загрозливий характер у Німеччині, Швейцарії, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Словаччині, Україні та інших країнах, можна стверджувати, що природні фактори є основними і носять як глобальний, так  і регіональний характер.

Природні глобальні причини

Повторюваність паводків підпорядковується певним закономірностям, чергуванню періодів зниженої та підвищеної водності, яка згідно циклу к настає через 11, 33 та 100 років.  Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених вказують на невтішність прогнозів і на майбутнє, через збільшення на 10% в атмосфері вуглекислого газу, а в найближчі 50 років, потепління  на 1,50С у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причини накладається людський вплив, який пов’язаний із змінами у біосфері (тропосфері, літосфері і біоті).

 

Природні регіональні причини

Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завжди загроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, велику густоту річок, значну кількість опадів.

Одже, ліс є екологічним карскасом природного середовища, від стабілізує і мінімізує несприятливі природній явища і горах. Безперечно, протипаводкове значення їх досить вагоме, про що свідчить такий факт – менше страждають від паводків території, де  лісистість 65-70%.

Вплив людини

Але  не можна відкидати інтенсивність лісовикористання Карпат у різні часи та вплив людини.   Діяльність людини призвела до зменшення лісистості у горах в середньому до 55%, передгір’ях – 15-20%.  Інтенсивне  використання лісів в минулому призвело до зміни їх породного складу.

У 2,5 рази збільшилась площа ялинників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів, особливо мішаних ялицево-букових і буково-ялицевих лісів.

Фото УкрНДІгірліс

Також на  масштабність прояву повеней впливають головних рубок. Негативні гідрологічні процеси підсилюються при суцільних рубках, за рахунок збільшення поверхневого схилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Із застосуванням таких рубок освоюється значна частина лісосічного фонду. Активізують ерозійні процеси і впливають на гідрологічний режим території і застосовувані в Карпатах технологічні процеси лісозаготівлі, які базуються, переважно, на застосуванні трелювальних тракторів.  Найбільш небезпечним в цьому відношенні є трелювальні волоки.

Проте обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа  щорічних зрубів  в області складає  лише 0,5%  від загальної лісової площі.  

Отже, такий відсоток не покритої  лісом площі  не може суттєво вплинути  на гідрологічний режим, стверджує академік ЛАНУ (Лісівнича академія наук України) Василь Парпан.

Крім того,  майже половина лісів  Карпат  віднесена  до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів, через те там не проводяться рубки головного користування.

Визначальне значення для формування паводків має стрімкість схилів, стан ґрунтового покриву, ступінь його зволоження перед зливонебезпечним періодом і сезон року.

Основними причинами історичних паводків останніх років була надмірна кількість опадів і накладання піків паводків, які підсилювались антропогенними факторами.