6.Разом із НЕ потрібно писати ВСІ дієслова в рядку * А не/хтувати, не/доручати, не/судити, не/здужати (не могти)
Б не/волити, не/навидіти, не/здужати (хворіти), не/притомніти
В не/розібрати, не/знати, не/славити (не прославляти), не/записати
Г не/зчутися, не/славити (ганьбити), не/встигати, не/помітити
7. Дієслово умовного в реченні * В
А А Розумне слово вислухай до кінця.
Б Мудрому слухачеві одного слова вистачило б.
В Слово — не стріла, а глибше ранить.
Г Пильнуй свого язика.
8. Знак м’якшення потрібно ставити в усіх дієсловах наказового в рядку *
А глян.., стан..мо, повір..
Б буд..те, розріж..те, кин..
В пишіт.., подивіт..ся, сяд..те
Г насип..те, вивчіт.., їд..мо
9. Безособове дієслово є в реченні *
А Розказав Мирон рябої кобили сон.
Б Голодній курці просо сниться.
В За сон коня не купиш.
Г Чесним людям гарно спиться.
Літо, що подолали пік липневої спеки, хилилося до «оксамитового» сезону. Кінець серпня радував теплими днями і прохолодними вечорами. З курортів морського узбережжя, будинків відпочинку і пансіонатів, потягнулися поїзда з відпочили туристами.
Наближалася золота осінь. Вересневі дощі змивали серпневу пил з, початківців жовтіти, крон дерев і, коротко стрижених, кущів. Алеї парків покривалися шарудять килимами з обпадаючою листя.
Вечорами чисто-бузкове небо затягували хмари і, практично, цілими ночами шелестіло рясні дощі. Осінній листопад посилювався при кожному пориві вітру, додаючи все більше роботи двірникам. Вигоріла трава знову заблищала малахітовою зеленню в бісер дощових крапель.
Верхівки тополь розсипом золотистих паєток грали в променях осіннього сонця. Каштани скидали свої колючі плоди крізь пожовклу листя. Круглі їжачки з хрускотом лопалися навпіл, і з них викочувалися вологі, рижебокіе каштанчики. Кілька могутніх дубів, з ще не пошкоджене восени зеленню, рясно всипали паркові галявини жолудями, схожими на дрібні грибочки.
Плавне ковзання листопада оголювало чорні ієрогліфи гілок. Різнобарвні листя спліталися в химерні вітражі, опадаючи витками серпантину. Яскравим пожежею здавалися багряно-жовті клени, що вишикувалися по периметру осіннього скверу.
Алеї парків приємно шаруділи під ногами підсохлої листям. Промені сонця, пробиваючись крізь поріділі крони дерев, перетинали гірляндами ажурною павутини весь простір над головами перехожих.
Затишні лавочки до полудня заповнювалися матусями з колясками і моложавих старичками, мило беседующими ні про що.
Спокійні деньки «бабиного літа» радували приємним сонцем і ніжним, ласкавим вітерцем. Золота осінь впевнено вступила в свої права і гордо простувала рідними просторами.
пішов- присудок( двома лініями, адже це дієслово);
той- означення (швиляста лінія, адже відповідає на запитання "який")
чоловік- підмет( одна лінія, адже відповідає на запитання" хто")
подивився_ присудок
на неї - додаток( пунктир, адже відповідає на запитання "на кого")
вона- підмет
кінчається- присудок.
Це речення: Розповідне, неокличне, складне
Перше речення (пішов той чоловік, подивився на неї)- двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудкам;
Друге речення( а вона вже й кінчається)- двоскладне, поширене, повне, неускладнене