6. Прочитайте текст і виконайте завдання. Голос країни
«Голос країни» телевізійне співоче талант-шоу, що виходить на
телеканалі «1+1». Головна відмінність проекту полягає в тому, що участь
у конкурсі забезпечують насамперед вокальні здібності й талант Bon-
нішність і вік учасників мають вторинне значення
А як же проводиться конкурсний відбір? На першому доефірному етапі
найкращі голоси шукають по всій країні На другому етапі проводять «сілі
прослуховування», коли чотири тренери роблять свій вибір, орієнтуючись
виключно на голос, бо слухають учасників шоу, сидячи спиною до сцени
Коли кожен із тренерів зібрав свою команду, розпочинаються змагання.
Цікаво, що шоу «Голос країни» не тільки знаходить таланти, а йеднае своїх учасників
у родини. Так, фіналісти першого сезону Антоніна Матвієнко й Арсен Мірзоян хоч і не
стали переможцями, проте знайшли, можливо, своє найбільше щастя: закохавшись, вони
одружилися, і нещодавно в них народилася дівчинка. Її назвали Ніною, на честь бабусі
народної артистки України Ніни Матвієнко,
Можливо, ваш талант ще не оцінили? Тоді спробуйте і свої сили
А. Випишіть прості речення й підкресліть граматичні основи,
Б. Визначте й запишіть вид кожного речення (за зразком) за такими ознаками:
• складом граматичної основи;
• метою висловлювання;
• наявністю другорядних членів речення; • емоційним забарвленням
Зразок. Зовнішність і вік учасників мають вторинне значення (двоскл., пошир.
неокл., розпов.).
ось таким є короткий та добрий літній дощ.
осінній дощ тривалий та холодний. струмками тече вода з гілок дерев та дахів осель. темні хмари ще довго виснуть над землею. вітер то здіймається, то вщухає. вздовж доріг та тротуарів зробились тоненькі потічки. перехожі завбачливо узяли парасольки. перестрибують через калюжі. у повітрі неприємна сирість.
осінні дні наповнені дощами.
літній дощ.
ще зовсім недавно на небі сяяло привітне сонечко.
а тепер на зміну теплу прийшов проливний дощ. його великі краплі вистукують дощову мелодію на асфальті. хоч і не всій дітворі це до вподоби, проте він дуже потрібний та корисний для природи. зрошує безмежне поле. напуває рослини такою потрібною водицею. приносить довгождану прохолоду в спекотний день.
після дощу усе починає оживати. гарненькі маленькі квіти піднімають свої голівоньки. здається вони вітаються з сонечком, що вже знову виглядає на блакитному небі.
Багато століть тому, людина цілком залежала від природи. Вона була безпорадною перед сильною зливою, пожежами лісів, виверженнями вулканів…
Але вона жила в єдності з природою. Вона була вдячною за їжу, що давав оточуючий світ, та за придатні умови для існування. Людина була чутливіша для природних ритмів, адже їй це допомагало вижити та пристосуватися до можливих природних змін.
Сьогодні здається, що людина нарешті перестала залежати від природі. Ми починаємо вірити в ілюзію, що нібито ми самі по собі, окремо від неї, що ми підкорили її, поставили собі на службу. Цьому здебільшого сприяє технічний прогрес. Ми навчилися створювати геніальні механізми, модифікувати їжу з незрозуміло чого, ми влізли навіть у ДНК людини та програмуємо її генетичний код, ми навчилися створювати дітей «під заказ» - з пробірки. Та чи це дає нам привід для гордості?
Насправді ми залишилися на рівні доісторичних людей, з однією різницею, що майже остаточно втратили зв'язок з природою. Ми також безпорадні перед обличчям стихійних лих. Проти цунамі, потужних землетрусів або торнадо безсилі усі наші наукові розробки. Ми в змозі лише приблизно передбачити час катастрофи, але не знешкодити її. Вулкани, що вивергаються й сьогодні,і також не питають для цього дозволу. А ми тільки й встигаємо евакуювати наступну порцію жителів небезпечних регіонів.
Можливо, пора забути про свою надуману велич, відволіктися від своїх новомодних гаджетів та повернутися обличчям до Землі, природи та нарешті усвідомити, що ми є одним цілим. Ми пов’язані глибше, ніж можемо собі уявити. Ми маємо шанувати її, берегти та любити. Можливо тоді, і самі нарешті зможемо еволюціонувати як вид.