Мета: - домогтися засвоєння учнями правил правопису НЕ з дієприкметниками; - сформувати уміння правильно писати Не з дієприкметниками; - збагачувати словник школярів дієприкметниками; - вчити дітей орієнтуватися в ситуації спілкування; - формувати уміння будувати діалог розгорнутими, поширеними реченнями, додержуватись правильного інтонування речень; - виховувати культуру спілкування. Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ І. Орг. момент. ІІ. Повідомлення теми уроку. ІІІ. Актуалізація опорних знань. Завдання до учнів: пригадайте, як пишеться НЕ з різними частинами мови.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. 1. Робота з підручником: розгляд таблиці «Написання НЕ з дієприкметниками» (7; стор. 50). 2. Тренувальні вправи. Прочитати, пояснити написання НЕ з дієприкметниками. Увійшов я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не топлена, діжка хліба не мішана. Лука негребена схожа на дівку нечесану. Де багато господинь, там хата не метена і каша не варена. Не хвалися піччю в нетопленій хаті. Народна творчість. Диктант з коментуванням. Я часто ночами пригадую знов дитинства сполохану казку вам, мамо, за вічну любов і щедру незміряну ласку. Схилялось над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені оч вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі. Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку вам, літа, за хліб і сіль, за радість і невиплаканий біль. З творів Д.Луценка. Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами ) є виділені слова? Пояснити написання не.
Ділити шкуру невбитого ведмедя. Йому закон не писаний. Незбагненними шляхами (Незбагненна мудрість). 3. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів на задану тему, але для різних ситуацій спілкування. Пояснення вчителя. - Для спілкування, тобто ведення діалогу, важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є правила, дотримання яких під час спілкування зближує людей. - Запишемо ці правила. Що б ви додали до них? Правила спілкування 1. Звучання власного імені завжди приємне людині. 2. Посмішка на обличчі – ознака позитивного налаштування співрозмовника. 3. Комплімент, «золоті слова» поліпшують стосунки. 4. Не поспішай говорити, поспішай слухати. 5. Криком дуба не зрубаєш. (З нар. творчості) Практична вправа «Умій слухати співрозмовника» Робота в парах (розподіл учнів – як сидять за партами). 1. Поверніться обличчям один до одного і протягом двох хвилин розповідайте по черзі про дієприкметник усе, що знаєте. 2. Тепер кожен перекаже те, що почув від співрозмовника.(2 хв.) 3. Обговорення: Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче? 4. Висновки: що ви вже вмієте, чого ще треба вам навчитися? Практикум. Тренувальні вправи у складанні діалогів на тему «Вивчення дієприкметника»: А) Для учнів з низьким рівнем знань: складіть діалог за поданою першою реплікою: - Бабусю, ми учора на уроці української мови розглядали тему «Дієприкметник». Б) Для учнів з середнім рівнем знань: складіть діалог відповідно до мовленнєвої ситуації: спілкування з однолітками на перерві . В) Для учнів з достатнім рівнем знань: доповнити діалог розкриттям мовленнєвої ситуації – спілкування з учителем на додатковому занятті.
V. Закріплення набутих знань. 1. Поясніть правопис не з дієприкметниками: немовлених, неприречену, нерозтрачену, ненароджених, нерозгадану, не чекали, необпалену – звертати увагу на пояснювальні слова. 2. Творче завдання. Напишіть привітання своїм рідним, використовуючи дієприкметники з НЕ.
серед херсонських степів на високому кургані застигла відлита в бронзі бойова тачанка часів громадянської війни: стрімкий вітер атаки злив невід’ємлено четвірку коней, тачанку з кулеметом і трійкою червоноармійців.
жителі каховки і ті, хто своїми очима бачив тачанки в бою поблизу рідного міста, і ті хто знає про них з розповідей, вважали , музейного експонату недостатньо для увічнення тих героїчних подій, котрі відбулися на їх землі під час громадянської війни. так народилася думка про спорудження в степу під каховкою монумента «легендарна тачанка».
попереднім рішенням було встановити на постаменті оригінал тачанки, як ставлять танки та самохідні артилерійські установки. але потім стало ясно, що такий, позбавлений монументальності і широкого художнього узагальнення пам’ятник просто загубиться в каховських степах, а головне не зможе гідно відбити події, що тут відбувалися, увічнити подвиг народу в громадянській війні.
влітку 1920 року півнична таврія стала ареною жорстоких боїв. в ніч з 6 на 7 серпня червоні частини подолали водну перешкоду і закріпилися на лівому березі, поклавши початок створенню легендарного каховського плацдарму площею 216 квадратних кілометрів, котрому випало відіграти вирішальну роль у розгромі врангельців. битва за каховський плацдарм увійшла в історію збройних сил срср як перша класична оборонна операція молодої червоної армії. вона була блискуче проведена командуванням каховського укріпрайону на чолі в.к.блюхером, нагородженим за цю операцію орденом червоного прапора.
відгриміла громадянська війна. минули десятиріччя, та народ не забуває своїх героїв. напередодні святкування 50 – річчя великого жовтня, партійні та радянські органи, громад кість каховського району звернулися до трударів з пропозицією взяти участь у створенні монумента «легендарна тачанка». колгоспи, радгоспи переказали кошти на будівництво пам’ятника. загальна сума перевищила 380 тисяч карбованців. замовлення взяв колектив талановитих фахівців з ленінграда – скульптори ю.н.лоховінін, л.а.родіонов, л.л.михайльонок та архітектор е.м.полторацький.
в роботі над монументом автори використали широкий історичний матеріал з фондів музею історії каховки, спогади учасників боїв під каховкою на просторах північної таврії, штурму перекопа в.я.ушатського, я.т.савченка, і.г.новікова, і.і.озоліна і багатьох інших, котрі своїми надали неоціненну . консультували скульпторів і легендарні герої громадянської війни маршал радянського союзу с.м.будьонний та к.є.ворошилов. вони зробили ряд уточнень, що дозволило скульпторам добитися кращої динамічності пам’ятника.
лише той, хто воював на кулеметних тачанках, знає, як нелегко підняти четвірку коней в один стиль бігу: галоп, рись, кар’єр. якщо цього не зробити, тачанка не зрушить з місця – різнобою в бігу вона не терпить. в той же час автори знали, якщо зобразити четвірку коней, що мчать одним алюром, пам’ятник втратить динамічність.
- сформувати уміння правильно писати Не з дієприкметниками;
- збагачувати словник школярів дієприкметниками;
- вчити дітей орієнтуватися в ситуації спілкування;
- формувати уміння будувати діалог розгорнутими, поширеними реченнями, додержуватись правильного інтонування речень;
- виховувати культуру спілкування.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Орг. момент.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Завдання до учнів: пригадайте, як пишеться НЕ з різними частинами мови.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Робота з підручником: розгляд таблиці «Написання НЕ з дієприкметниками» (7; стор. 50).
2. Тренувальні вправи.
Прочитати, пояснити написання НЕ з дієприкметниками.
Увійшов я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не топлена, діжка хліба не мішана. Лука негребена схожа на дівку нечесану. Де багато господинь, там хата не метена і каша не варена. Не хвалися піччю в нетопленій хаті.
Народна творчість.
Диктант з коментуванням.
Я часто ночами пригадую знов дитинства сполохану казку вам, мамо, за вічну любов і щедру незміряну ласку. Схилялось над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені оч вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі. Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку вам, літа, за хліб і сіль, за радість і невиплаканий біль.
З творів Д.Луценка.
Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами ) є виділені слова? Пояснити написання не.
Ділити шкуру невбитого ведмедя. Йому закон не писаний. Незбагненними шляхами (Незбагненна мудрість).
3. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів на задану тему, але для різних ситуацій спілкування.
Пояснення вчителя.
- Для спілкування, тобто ведення діалогу, важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є правила, дотримання яких під час спілкування зближує людей.
- Запишемо ці правила. Що б ви додали до них?
Правила спілкування
1. Звучання власного імені завжди приємне людині.
2. Посмішка на обличчі – ознака позитивного налаштування співрозмовника.
3. Комплімент, «золоті слова» поліпшують стосунки.
4. Не поспішай говорити, поспішай слухати.
5. Криком дуба не зрубаєш. (З нар. творчості)
Практична вправа «Умій слухати співрозмовника»
Робота в парах (розподіл учнів – як сидять за партами).
1. Поверніться обличчям один до одного і протягом двох хвилин розповідайте по черзі про дієприкметник усе, що знаєте.
2. Тепер кожен перекаже те, що почув від співрозмовника.(2 хв.)
3. Обговорення: Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче?
4. Висновки: що ви вже вмієте, чого ще треба вам навчитися?
Практикум. Тренувальні вправи у складанні діалогів на тему «Вивчення дієприкметника»:
А) Для учнів з низьким рівнем знань: складіть діалог за поданою першою реплікою:
- Бабусю, ми учора на уроці української мови розглядали тему «Дієприкметник».
Б) Для учнів з середнім рівнем знань: складіть діалог відповідно до мовленнєвої ситуації: спілкування з однолітками на перерві .
В) Для учнів з достатнім рівнем знань: доповнити діалог розкриттям мовленнєвої ситуації – спілкування з учителем на додатковому занятті.
V. Закріплення набутих знань.
1. Поясніть правопис не з дієприкметниками: немовлених, неприречену, нерозтрачену, ненароджених, нерозгадану, не чекали, необпалену – звертати увагу на пояснювальні слова.
2. Творче завдання. Напишіть привітання своїм рідним, використовуючи дієприкметники з НЕ.
объяснение:
серед херсонських степів на високому кургані застигла відлита в бронзі бойова тачанка часів громадянської війни: стрімкий вітер атаки злив невід’ємлено четвірку коней, тачанку з кулеметом і трійкою червоноармійців.
жителі каховки і ті, хто своїми очима бачив тачанки в бою поблизу рідного міста, і ті хто знає про них з розповідей, вважали , музейного експонату недостатньо для увічнення тих героїчних подій, котрі відбулися на їх землі під час громадянської війни. так народилася думка про спорудження в степу під каховкою монумента «легендарна тачанка».
попереднім рішенням було встановити на постаменті оригінал тачанки, як ставлять танки та самохідні артилерійські установки. але потім стало ясно, що такий, позбавлений монументальності і широкого художнього узагальнення пам’ятник просто загубиться в каховських степах, а головне не зможе гідно відбити події, що тут відбувалися, увічнити подвиг народу в громадянській війні.
влітку 1920 року півнична таврія стала ареною жорстоких боїв. в ніч з 6 на 7 серпня червоні частини подолали водну перешкоду і закріпилися на лівому березі, поклавши початок створенню легендарного каховського плацдарму площею 216 квадратних кілометрів, котрому випало відіграти вирішальну роль у розгромі врангельців. битва за каховський плацдарм увійшла в історію збройних сил срср як перша класична оборонна операція молодої червоної армії. вона була блискуче проведена командуванням каховського укріпрайону на чолі в.к.блюхером, нагородженим за цю операцію орденом червоного прапора.
відгриміла громадянська війна. минули десятиріччя, та народ не забуває своїх героїв. напередодні святкування 50 – річчя великого жовтня, партійні та радянські органи, громад кість каховського району звернулися до трударів з пропозицією взяти участь у створенні монумента «легендарна тачанка». колгоспи, радгоспи переказали кошти на будівництво пам’ятника. загальна сума перевищила 380 тисяч карбованців. замовлення взяв колектив талановитих фахівців з ленінграда – скульптори ю.н.лоховінін, л.а.родіонов, л.л.михайльонок та архітектор е.м.полторацький.
в роботі над монументом автори використали широкий історичний матеріал з фондів музею історії каховки, спогади учасників боїв під каховкою на просторах північної таврії, штурму перекопа в.я.ушатського, я.т.савченка, і.г.новікова, і.і.озоліна і багатьох інших, котрі своїми надали неоціненну . консультували скульпторів і легендарні герої громадянської війни маршал радянського союзу с.м.будьонний та к.є.ворошилов. вони зробили ряд уточнень, що дозволило скульпторам добитися кращої динамічності пам’ятника.
лише той, хто воював на кулеметних тачанках, знає, як нелегко підняти четвірку коней в один стиль бігу: галоп, рись, кар’єр. якщо цього не зробити, тачанка не зрушить з місця – різнобою в бігу вона не терпить. в той же час автори знали, якщо зобразити четвірку коней, що мчать одним алюром, пам’ятник втратить динамічність.