6. Позначте рядок, у якому всі слова - прізвища прикметникової форми. а) Бойчук, Пономаренко, Микитин, Гаврилович;
б) Тихозоров, Іванишин, Коротковський, Семенов;
в) Михайлов, Карамазов, Січинський, Михайленко;
г) Симиренко, Грінченко, Пархоменко, Хоменко.​

З країв даху опустили свої вуса-щупальця потворні дельфіни; їх хвости, здійняті вгору, чітко видно на тлі неба. Спинс дельфінів осідлали оголені жіночі фігури з тризубами в руках, а вздовж карнизів розсілися велетенські жаби. З колон бадьоро виповзають ящірки, морди носорогів дивляться з капітелей, а зі стін під вікнами висунулися голови слонів. Ні, це не нічний кошмар, і не опис картин сюрреалістів. Це – легендарний «Будинок з химерами». Єдиний у своєму роді, незвичайний, дивний, фантастичний і оповитий легендами.Чого тільки вам не розкажуть кияни про цей шедевр архітектури! І те, що Владислав Городецький побудував його на згадку про потонулу дочку (нібито тому й русалки з дельфінами оселилися на даху будинку), і те, що архітектор уклав парі, що зможе побудувати будинок на ділянці, непридатній для забудови через надто крутий схил. Існує й більш прагматична версія: нібито будинок – це грандіозна реклама нового на той час матеріалу – цементу. Адже вся обробка будинку виконана саме з нього. А власник одного з перших у Києві цементних заводів навіть безкоштовно постачав цемент на будівництво.Після революції будинок націоналізували. Там у різний час розташовувалися і штаб військово-трудової дружини, і Ветеринарне управління, і комунальні квартири, і поліклініка. А після реконструкції – з 2004 р. – унікальна будівля стала Малою резиденцією прийомів Президента України. Неможливо пройти повз, не затримавши погляд на дивовижно прекрасному будинку – творінню неабиякої фантазії любителя сафарі, парі та міфології. І, хто знає, можливо, коли на Київ спускається ніч, загадкові химери розправляють свої затерплі крила і злітають у небо, кружляючи понад містом і лякаючи випадкових перехожих. А з першими променями вранішнього сонця знову встромлюють свої пазуристі лапи в бетонні стіни фантастичного будинку.

  осі скільки поєзії в цьому золотаво-сонячному слові. осінь така загадкова, замріяна, різнокольорова, багряна, щедра і багата.          щоразу осінь неповторна у  своїй красі. саме тому її не оминають своєю увагою художники, композитори, письменники і поети. одні за фарб, а інші-словами зображують неповторну красу осінної природи, а композитори за музики.    тому до найкращої пори року-осені у бібліотеці оформлено книжкову виставку "надійшла пора осіння" яка познайомить читачів з казками, віршами, оповіданнями, прикметами, загадками та прислівями про неї.