50

намалюйте схему кожного речення, зазначаючи розділові знаки, визначте тип підрядних речень (означальне, з’ясувальне, обставинне місця, часу, наслідку тощо).

1. ярослав мудрий був першим князем який не прагнув походів та завоювань.

2. він удовольнився тим що зміцнив кордони своєї держави захистив її від ворогів.

3. варто відзначити що ярослав був людиною всебічно освіченою на відміну від батька.

4. ми по праву можемо пишатися цим державним діячем адже його досягнення залишили значний слід в українській історії.

5. хоч би де працювали ми потім постійно підтримували дружні взаємини з нашим сашком що завжди був цікавим співрозмовником.

6. громадські активісти аби стало чистіше вийшли прибирати в лісі де від сміття страждала природа.

7. як вирушав батько в дорогу і прощався з вітьком дід з бабою помітили печаль у синових очах.

8. тиша стояла така містка що дмитро почув як б’ється його серце.

9. там де річка перетинає місто були .

10. отакого вечора коли цвітуть садки гостріше відчуваєш усе прекрасне.

11. місяць пірнає в хмару так що видніється небокрай.

12. оскільки навчання закінчилося ми з радістю вирушили у подорож.

Духмянить [ д у х м `я н и т ь ] - дух-мя-нить 2 скл, 3 голосних, 6 приголосних, 2 нагол.

д - [ д ] - шумний, дзвінкий, м`який, приголосний.

у - [ у ] - ненаголошений, голосний.

х - [ х ] - приголосний, снорний.

м - [ м ] - приголосний, дзвінкий, непарний, твердий.

я - [ я ] - приголосний, дзвінкий, непарний, м`який, сонорний.

н - [ н ] - приголосний, сонорний, твердий.

и - [ и ] - голосний, ненаголошений.

т - [ т ] - приголосний, твердий, глухий.

ь - [ ь ] - приголосний, сонорний. 

9 букв, 4 звука.

Одного разу зі мною сталось дивне непорозуміння. Це був зовсім звичайний літній день. Я спочатку побачив хлопців, які досхочу потішалися над смішним чоловічком і над його смішною промовою. Від природи, я людина допитлива, тому і вирішив дізнатися, що ж там сталось.
Одягнений він був у щось на зразок скафандра, який сяяв і переливався металевим блиском, немов зірка з новорічної ялинки. Його фігурку можна було б назвати стрункою, якби кишені не стовбурчились б від захованих в них бозна-яких цікавих штучок. Через каламутне скло шолома було видно, як чоловічок, відчайдушно кривляючись, ворушить губами. Схоже, йому було душно в цьому незручному вбранні, але він терпів. На грудях у крихітного космонавта висіла блискуча як і скафандр, металева коробка. Потім я зрозумів, що то був перекладач.

Я підійшов ближче. І сказав:

- Не дуже-то тямовитий у тебе костюм!

Крихітка-космонавт відповів:

- Нашій цивілізації так не здається.

Я вирішив запитати:

- А де ця ваша цивілізація?
- О, дуже далеко! Я не знаю, як ви називаєте цю зірку. - відповів космонавт, вказуючи блискучою рукавичкою в небо.
Але там не було ніякої іншої зірки, крім ласкаво сяючого сонця.
- А як ти сюди потрапив?  

- Мій космічний корабель вийшов зладу. Ходімо, я тобі його покажу.

Спочатку я мав сумніви. Але коли я побачив цей дивний пристрій - вони зникли. Це була не дуже велика посудина з безліччю кольорових вогників.  Я хотів детальніше одивитися цей корабель, але коли доторкнувся до нього, то мне вдарило струмом. У голові запаморочилось і я впав. А коли відкрив очі, навколо не було нічого дивного. Друзі звичайно не повірили мені, коли я їм розповів про цей випадок. Але ж ви вірите?