5. Виписати з тексту "Як виникли Карпати" два односкладних речення і зробити синтаксичний розбір обох речень. (Це значить: розібрати за членами речення- підкресли-ти, зверху надписати частини мови, дати характеристику реченню).Як виникли Карнати Західна рівнина. Колись на ній зеленіли шовкові трави, роели смереки та ялини. Долиною текло багато річок. Володар цього краю-велетень на ім'я Силун. Кажуть, що він добре розумівся на господарстві, бо мав багато худоби, птиці. Жив Силун у палаці з білого мармуру. Вночі спав золотій колисці, а вдень відпочивав на срібному кріслі. А в долині наймити землю обробляли. хліб вирошували, за худобою доглядали, тицю годували. Примножували багатство не собі. а панові. Працював у велетня один хлопець на ім'я Карпо, який колись жив на берез Дніпра. Наймит допомагав іншим никонувати складну роботу. Користувався Карпо великою повагою у людей. Ось вирішив хлопець додому повертатися, по у пана платню за свою роботу. Розгиівався Силун, не міг він пробачити бідоласі такої зухвалості. "Під землю підсш,"- мовин пан. Ухопив велетень Карпа, підняв і вдарив ним об землю, шщо аж яма утворилася. Проте з хлопцем нічого не трапилося. Звівся він на ноги, відчув у собі непереможну силу, схопив Силуна, вдарив ним об землю, яка враз розкололася. Опинився велетень у печері, з якої не міг дістатися на поверхию. Спробував Силун і головою пробити каміння, і плечима, і кулаками гатив-усе марно. Від тих ударів на землі гора за горою піднімалася. Дійсно, вище себе не скочиш. Наступного дня наймити побачили зміни. Навколо з'явилися гори, а там, де був палац, нічого не залишилося, лише глибока прірва. Раптом із-під землі вдарила вода. Ту прірву затопило. Проте люди вирішили залишитися в цьому краї. Озеро назвали Синевир. бо було сине, як небо. Горам на честь Карпа дали наймення Карпати. (Народна творчість).
23 - тут кілька складних речень зі сполучниками, проте в жодному споучник не з"єднує частини складного: А)Небо осiннє ,мов (сполучник приєднує порівняльний зворот) квiтка ,марнiє ,сохне стерня,затихають лани; Б)Саду нашого не можна впiзнати:густим роєм бiлого цвiту облiпило кожну гiлочку ,наче (сполучник приєднує порівняльний зворот) снiгом ,тiльки де-не-де помiтнi темнi листочки дерев; Г)Ми знали велике озеро ,де (це не сполучник, а сполучне слово - прилівник) щороку гуси восени опинялися й (сполучник з"єднує однорідні члени речення) жили тижнiв зо два ,а (сполучник з"єднує однорідні члени речення) то й (сполучник виконує роль частки) бiльше.