Твір -опис на тему Пробудження весни використовуючи епітети і порівняння : Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І люди на вулицях також змінюються. Вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. Весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. Як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. Але найголовніше – зберігати весняний настрій у душі цілий рік!
У моїй родині багато традицій і деякі з них навіть здаються мені дивними. Я вважаю, що у кожної сім’ї повинні бути свої традиції, так як саме вони об’єднують рідних людей. Традиції дозволяють нам почути голос предків, відчути їх поруч з нами. Наприклад, в моїй родині щороку на Великдень бабуся будить всіх рано вранці і відрізає всім по пасочці і дає по яєчку, після чого ми можемо потім назад лягти спати і додивитися свій сон. Мені так і не відомо, чому в цей день треба так рано вставати, а бабуся каже, що так було в її дитинстві і тепер вона повторює весь цей ритуал за мамою.
Ще одна традиція, яка мені більше до душі – це щороку першого вересня зустрічатися з близькими родичами і сидіти в кафе. Я розумію, що всі в цей день гуляють, але саме ми за мо родичів. Це став саме той день, коли ми хоча б раз на рік можемо зустрітися і поспілкуватися. Також у моєї бабусі є стереотип про те, що Новий рік необхідно зустрічати в новому одязі, щоб рік був щасливим, тому ми завжди одягаємо на себе нові сукні. Ще є одна кумедна традиція, яка по ідеї не повинна була нею стати: як тільки ми всією сім’єю збираємося на риболовлю і їдемо туди, то мама забуває нагадати татові про те, щоб він захопив з собою снасті. У підсумку виходить, що ми виїжджаємо просто відпочити куди – небудь в гарне місце, так і не наловивши риби.
Всі ці традиції по-своєму забавні і незрозумілі, але це традиції моєї родини і мені вони подобаються. Ти вже знаєш точний день, коли все здійсниться і чекаєш його, тобі стає забавно від того, що твої батьки часом бувають неохайними, хоча самі вчать тебе таким не бути. Я дуже люблю свою сім’ю і поважаю її традиції. Мені дуже хочеться, в майбутньому, перейняти деякі традиції зі своєї сім’ї і перемістити їх у вже свою нову створену сім’ю.
Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І люди на вулицях також змінюються. Вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. Весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. Як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. Але найголовніше – зберігати весняний настрій у душі цілий рік!
У моїй родині багато традицій і деякі з них навіть здаються мені дивними. Я вважаю, що у кожної сім’ї повинні бути свої традиції, так як саме вони об’єднують рідних людей. Традиції дозволяють нам почути голос предків, відчути їх поруч з нами. Наприклад, в моїй родині щороку на Великдень бабуся будить всіх рано вранці і відрізає всім по пасочці і дає по яєчку, після чого ми можемо потім назад лягти спати і додивитися свій сон. Мені так і не відомо, чому в цей день треба так рано вставати, а бабуся каже, що так було в її дитинстві і тепер вона повторює весь цей ритуал за мамою.
Ще одна традиція, яка мені більше до душі – це щороку першого вересня зустрічатися з близькими родичами і сидіти в кафе. Я розумію, що всі в цей день гуляють, але саме ми за мо родичів. Це став саме той день, коли ми хоча б раз на рік можемо зустрітися і поспілкуватися. Також у моєї бабусі є стереотип про те, що Новий рік необхідно зустрічати в новому одязі, щоб рік був щасливим, тому ми завжди одягаємо на себе нові сукні. Ще є одна кумедна традиція, яка по ідеї не повинна була нею стати: як тільки ми всією сім’єю збираємося на риболовлю і їдемо туди, то мама забуває нагадати татові про те, щоб він захопив з собою снасті. У підсумку виходить, що ми виїжджаємо просто відпочити куди – небудь в гарне місце, так і не наловивши риби.
Всі ці традиції по-своєму забавні і незрозумілі, але це традиції моєї родини і мені вони подобаються. Ти вже знаєш точний день, коли все здійсниться і чекаєш його, тобі стає забавно від того, що твої батьки часом бувають неохайними, хоча самі вчать тебе таким не бути. Я дуже люблю свою сім’ю і поважаю її традиції. Мені дуже хочеться, в майбутньому, перейняти деякі традиції зі своєї сім’ї і перемістити їх у вже свою нову створену сім’ю.