5. Складносурядне речення, характерне для художнього стилю мовлення, ускладнене звертан- ням, подано в рядку (деякі розділові знакі пропущено) А ябі небо тобі прихила, та не треба неба тобі (Л. Костенко). Б У мене син одинчичок панове і запечалля на душі одне... (Л. Костенко). в Люба донечко ти итаєш, що найголовніше у нашій учительській праці? (В. Сухомлин- г Тебе взиваємо, правдивого Бога... (Митрополит Іларіон). 6. Складносурядне речення з відношенням послідовності подано в рядку А Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молодil (В. Шевчук). Б І ранок був, і дощик моросив (Л. Костенко). в Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах (М. Рильський). гнове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу (Л. Костенко). 7. Усі речення є складносурядними протиставними, КРІМ A Чужі приходять в час твоїх щедрот, ая прийшла у час твойого смутку (Л. Костенко). Б Січі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко). в Самій не трудно збитися з путі, та трудно з неї збитися в гурті (Леся Українка). гВін-то і радніший косити, та нема кому косу носити (Крил. висл.).
8. Складносурядне речення, частини якого є неповними, подано в рядку A Було затишно і пахло вогкістю (А. Головко). БІ наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт (Л. Костенко). В Бо хто за що, а ми за незалежність (Л. Костенко). г Всміхнешся — й розбурхане море поклониться твоїй красі (За І. Франком). -
9. Складносурядне речення з умовно-наслідковими відношеннями подано в рядку A Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми (В. Стус). Б Чужих два слова в пісні буде — і пісня вже тоді чужа! (Д. Павличко). В І розійдуться тумани, і на світі буде ясно (П. Тичина). ГЛюдське горе смутить, а добро веселить (За І. Франком).
10. Правильно розставлено розділові знаки в рядку А над самим краєм пролетіла чата і кінь із балки вимчався на шлях (Л. Костенко). Б Таке солодке слово це – «люблю»; iя його на серці колихаю (А. Малишко). в Скільки років кохано, а закохуюсь в тебе щодня (Л. Костенко). ГХоч пан, хоч пропав (Нар. тв.). Спалносуряне печення
З давніх -давен передаються з покоління в покоління звичаї і традиції українського народу. Наш народ має їх безліч,з кожною дією пов"язані якісь звичаї ,традиції,обряди. Святкування всіх релігійних свят містять у собі певні правила;народження ,весілля ,похорони-відбуваються за певними канонами.Багато звичаїв містять у собі закладання нового житла,копання криниці,дії пов"язані з хліборобством,скотарством та багато інших.
Особливе місце в звичаях та обрядах в українців займає хліб. Майже жоден із них не обходиться без паляниці,короваю,пиріжків чи навіть звичайної куті(пшеничної каші) .Можна багато говорити про наші традиції та головною особливістю є у них повага та шана до оточуючих,щирість, доброзичливість і велика трудолюбивість
Ліс - це джерело натхнення та здоров'я. Відпочиваючи в лісі, ми отримуємо заряд енергії, тому що повітря в лісі цілюще. Він подовжує наше життя. Він набагато чистіше і здоровіше повітря міст. Доведено, що зелені насадження зменшують вміст пилу в повітрі в два з половиною рази. Згадайте, як легко дихається в прогрітих сонцем лісах і яке дивний стан радості і сили охоплює нас, коли ми потрапляємо в ліс із задушливих міських будинків. Особливо корисний повітря в лісі після дощу. Він запашний, свіжий, сповнений озону. І з'являється бажання спробувати його, забрати з собою додому, щоб ще довго насолоджуватися його дивним запахом.
Ліс - це чудова казка. І в цю казку хоче потрапити кожен з нас, щоб помилуватися природою, відпочити від міської суєти. Разом з С. Єсеніним побачити, як
Зачарований невидимкою,
Дрімає ліс під казку сну,
Немов білою хусткою
Підв'язана сосна.
Але в лісі не завжди тихо. Скільки грибників можна побачити восени! Вони прочісують ліс, забираються в саму глухомань. Добре, якщо це досвідчені грибники, які подумають про грибниці. А скільки можна зустріти на лісових галявинах в теплі дні відпочиваючих, які залишають після себе пляшки, пакети, обламані дерева, кострища і повертаються додому з величезним букетом лісових квітів. Немає нічого страшнішого, ніж видовище порубок, гарей, пусток, викликаних невіглаством людини. Великої шкоди завдає природі весняний підпал сухої трави, який нерідко призводить до пожеж. Ще в минулому столітті заговорили про симптоми явища, яке отримало назву «екологічної кризи» і яке нині становить серйозну небезпеку існуванню людини. Так, вченими підраховано, що зараз на планеті безповоротно зникає до десятка видів тварин і по одному виду рослин щотижня. За останні триста п'ятдесят років на Землі зникло близько ста п'ятдесяти видів птахів.
Ліс - наш помічник у боротьбі за врожай. Він зберігає вологу, зупиняє сухі і спекотні вітру, є конденсатором вологи: туману, роси, інею. З лісових боліт беруть початок річки. Місця, де знищений ліс, більше піддаються розмивів від талих вод і дощів. Про це знають всі, але продовжують рубати ліс у зручних для вивезення місцях: поблизу доріг, на пагорбах, по берегах річок. Грунт залишається без вологи, а річки можуть від надлишку води вийти з берегів. Неможливо перелічити всі лиха, які несе винищення лісів.
Кожному, напевно, відомо, скільки робиться в нашій країні для охорони природи. Висаджуються молоді ліси на великих площах, розселяються звірі. Але всі ці добрі справи не досягнуть максимального результату, якщо кожен не усвідомить, що людина - хранитель лісів, і ліси потребують захисту від людини. Приходячи до лісу, не забувайте, що ми не лише господарі, а й гості. Завдаючи шкоди лісам, ми шкодимо самим собі.