5. Граматичну помилку допущено в реченні
А. Ти не молися мовою чужою, бо, на колінах стоячи, умреш.
Б. І стане рідна Україна, усі здолавши бурі злі, нам добрим раєм на землі.
В. Майнувши сірим хвостом, дорога безшумно сховалася в зелені хлібів.
Г. Побачивши кордони Батьківщини, мене охопила безмежна радість.
Д. Дуби застигли, схиливши могутні голови в білих снігових шапках.
6. Граматичну помилку допущено в реченні
А. Відчинивши двері, діти почали колядувати.
Б. Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її переглянути.
В. Посадивши біля школи липи, клени і каштани, семикласники повернулися до кабінету.
Г. Відвідавши природознавчий музей, школярі жваво ділилися враженнями від побаченого.
Д. Дивлячись кінофільм, несподівано сяйнула блискавка, ударив грім і розпочався дощ.
7. Правильно утворене словосполучення
А. Прийшов по справі. Б. Біля семи днів.
В. Загинув під час виконання. Г. Турбуватися за оцінку.
Д. Відсутній по хворобі.
8.Помилку допущено в словосполученні
А. За будь-якої погоди. Б. Думати про навчання.
В. Поряд зі школою. Г. Біля вокзалу.
Д. По вихідних днях.
9.Двоскладним є речення
А. Погане слово не наздоженеш і конем. Б. За добро добром платять.
В. Досвітній холодок. Г. Слово — зброя.
Д. Кілька днів підряд мело колючим снігом.
10.Поширеним є речення
А. Білоручки — дармоїди та недоучки. Б. Потемніло, завітрило, гримнуло.
В. Мені сумно. Г. Спустився з небес на землю.
Д. Були падіння, злети, поразки та перемоги.
ответ:есть
Объяснение:
Вараш – унікальне і своєрідне місто. Своїм корінням воно проросло у давнє минуле, а вершинами інтелекту сягає новітніх технологій ядерної енергетики ХХІ століття. Це місто-супутник Рівненської атомної електростанції. Вони споруджуються одночасно з 1973 року і невіддільні одне від одного.
Засноване в 1973 році на місці колишнього села Вараш, яке згадується у документах з 1577[1] року.
Походження назви села Вараш залишається невідомим. У документах XVI — початку XVII століття село називалося Гвараш.
Місто знаходиться на Волинсько-Подільській плит гаються деякі нерівності земної поверхні.
Улітку 1910 року Коцюбинський повертався з Капрі, де він жив разом із Горьким. Жандармерія дістала суворий наказ якнайпильніше перевірити речі М. Коцюбинського. Прикордонні чиновники брутально рилися в його валізі. На запитання: «А зброя у вас є?»— Михайло Михайлович відповів: «Так, є». Від несподіванки запанувала тиша. Потім зчинилася метушня: «Де зброя, де?»
На довгій паузі М. Коцюбинський з лукавою посмішкою показав на олівець, що виглядав з кишені його піджака, і сказав: «Ось моя зброя».
(З кн. «Цікаві бувальщини», зібр. й упоряд. І. Артемчук, Г. Григор’єв, —Дніпро – К., 1974)
Объяснение: