48 Відредагуйте речення та запишіть правильно. Підкресліть іменники іншомов- ного походження. Скористайтеся поданою нижче таблицею «Культура мовлення». 1. У моїй роботі одна невірна відповідь. 2. Я не приймала участі в змаганнях. 3. Спробуйте смачне блюдо. 4. Розв'яжу любу задачу. 5. Слухаю слідуюче запитання. 6. Не забудьте виключити світло в кімнаті. 7. Настав час організувати органі- зацію молоді. 8. Треба дбати про захисний імунітет. 9. Сестрич- ку оглянув дитячий лікар-педіатр. КУЛЬТУРА МОЎЛЕННЯ ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО імунітет сувенір педіатр або дитячий лікар дивина або парадокс захисний імунітет пам'ятний сувенір дитячий лікар-педіатр дивний парадокс zaramos ji Один працівник, бажаючи зробити приємність іншому, сказав: ТАКЕ БУВАЄ Нашому колективу дуже хотілося б, щоб цю роботу очолила така одіозна по- стать, як ви. Ви справді вважаєте мене ненависним, неприємним? - образився спів- розмовник. - Вибачте, але ж я назвав вас таким пишним і красивим латинським сло- вом - одіозний. Поясніть, чому образився колега. Що означає запозичене слово одіоз- ний? Як уникнути подібних ситуацій

Одне з цих місць - загублений у тропічних джунглях півострів, який полюбляють серфери, два інших - острівці в бірюзових водах Середземного моря, четверте - край японського архіпелагу, і останнє - містечко у Каліфорнії, назва якого означає "чудовий пагорб".

На перший погляд, ці п'ять місць нічого не зв'язує. Нікоя у Коста-Риці, Сардинія в Італії, Ікарія в Греції, Окінава в Японії та Лома-Лінда в Каліфорнії розкидані по різних куточках світу і геть не схожі.

Але, мабуть, кожен із нас, хто мріє про довге і здорове життя, хотів би народитися в одному з цих місць. Це так звані "блакитні зони", де шанси дожити до 100 років у десять разів вищі, ніж у середньому, наприклад, в США. жил?

Отже, першоелементом моральної діяльності є вчинок.

В етиці розрізняють два підходи до розуміння суті моральної діяльності – більш широкий і більш вузький.

Згідно з першим, широким підходом, діяльність є моральною, якщо узгоджується з вимогами моралі, її нормами та цінностями.

У вужчому ж розумінні власне моральною є лише така діяльність, яка ґрунтується на усвідомленому виборі її суб’єкта й має на меті активне утвердження певних моральних цінностей.

Указане розрізнення є важливим для нас, оскільки воно дає змогу зрозуміти, що, взагалі кажучи, справжній моральний вчинок є явищем рідкісним у повсякденному людському житті.

Можна бути чесною, порядною, доброю людиною і не здійснювати при цьому жодних вчинків.

Вчинок же можна визначити як практичний акт цілеспрямованого утвердження певних моральних цінностей у ситуації, де ці цінності беруться під сумнів або заперечуються.

Беручись захищати данні цінності, людина наче виступає з ряду, відокремлюється від маси, втручається у відкриту подієвість буття, розв’язку якої заздалегідь передбачити неможливо.

Саме відсутність онтологічних гарантій щодо стверджуваних цінностей і пов’язана з цим неминучість морального ризику відрізняють вчинок від того, що називається „героїчним вчинком”, або подвигом, - діяння, спрямованого скоріше на досягнення певної мети, аніж на її полемічне ствердження у світі.

Подвиг – зрушити з місця, „подвигнути” якусь украй важку у фізично-життєвому відношенні, але безсумнівно потрібну справу.

Вчинок – зробити щось за рішенням власної совісті, на свій страх і ризик, без сподівань на загальне схвалення власних моральних мотивів.

За всієї своєї ризикованості справжній вчинок із самого початку несе в собі потужній моральний пафос; втручаючись у рутинний перебіг справ, він утверджує в ньому дієвість совісного суду, прерогативи вищих людських цінностей.