4. Витамини рядок якісно-означальних прислівників, від яких можна утворити ступені порівняння А пно, завзято, зручно, розумно Биро, насіх, дороги, незмінно В якісно, гнучко, ретельно, наведкуручи Г сильно, сумнівно, заново, свіжко
Коли ти навчаєшся в школі, то дуже часто думаєш про свою майбутню професію. Підлітки часто не можуть вирішити, чим вони хочуть займатися. Їхні пріоритети ще зовсім не розставлені. Але я чітко обрав напрямок, у якому хочу рухатися.
Я часто спілкуюся зі своїми однолітками на тему професії, якою вони хочуть оволодіти. Також я завжди запитую, що саме змусило їх зробити вибір саме на користь того чи іншого фаху. Хтось відповідає, що хоче заробити багато грошей. Інші говорять, що бачать себе в майбутньому відомими та впливовими. Таким людям байдуже, чи буде приносити їхня діяльність користь оточуючим чи їхній державі в цілому. Для них важливішими є власні інтереси та амбіції. Навіть якщо їхня робота буде йти в розріз із нагальними потребами українського суспільства, такі особи краще поїдуть за кордон, ніж відмовляться від своїх цілей.
На жаль, дуже мало людей турбуються про те, яку користь може принести їхня робота Україні. Саме тому ми маємо так багато керівників, яким немає ким керувати. У нас є безліч економістів, але сама економіка знаходиться в занепаді, а люди, які б могли вивести її із цього стану, відсутні. Я часто над цим замислювався, тому зробив вибір своєї майбутньої професії, враховуючи інтереси власного суспільства. Так я вирішив стати вчителем, як моя мама. Для мене важливо, чи зможу я зробити кращим життя окремих особистостей. Адже саме з благополуччя окремої людини починається і загальнодержавне благо. Я хочу робити українців розумнішими, давати дітям нові знання, виховувати в них людину. Адже саме школа багато в чому формує особистість. Тому важливо не просто стати вчителем, а дійсно знайти шлях до серця кожного.
Коли я розповідаю комусь про свої плани, то з мене часто глузують. Мовляв, заробітна плата вчителя не така вже й висока, а сучасні діти не схильні цінувати знання та шкільну освіту в цілому. Навіть найкращі друзі радять мені обрати більш престижну професію, яка має краще перспективи та приносить більше грошей. На їхню думку, дбати треба про себе, нехтуючи тим, що буде корисним і для інших. Але я не можу з ними погодитися.
Отже, діяльність людини має сприяти розвитку її держави. А саме професія окреслює коло людської діяльності. Тому важливо обирати корисні професії, які зможуть щось дати суспільству. Помиляються ті, хто ставить власні інтереси вище державних. Адже якщо ти дбаєш про країну, то і вона подбає про тебе. Саме тому я мав би за найбільшу нагороду потрібним бути своєму народу.
Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"
До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...
Коли ти навчаєшся в школі, то дуже часто думаєш про свою майбутню професію. Підлітки часто не можуть вирішити, чим вони хочуть займатися. Їхні пріоритети ще зовсім не розставлені. Але я чітко обрав напрямок, у якому хочу рухатися.
Я часто спілкуюся зі своїми однолітками на тему професії, якою вони хочуть оволодіти. Також я завжди запитую, що саме змусило їх зробити вибір саме на користь того чи іншого фаху. Хтось відповідає, що хоче заробити багато грошей. Інші говорять, що бачать себе в майбутньому відомими та впливовими. Таким людям байдуже, чи буде приносити їхня діяльність користь оточуючим чи їхній державі в цілому. Для них важливішими є власні інтереси та амбіції. Навіть якщо їхня робота буде йти в розріз із нагальними потребами українського суспільства, такі особи краще поїдуть за кордон, ніж відмовляться від своїх цілей.
На жаль, дуже мало людей турбуються про те, яку користь може принести їхня робота Україні. Саме тому ми маємо так багато керівників, яким немає ким керувати. У нас є безліч економістів, але сама економіка знаходиться в занепаді, а люди, які б могли вивести її із цього стану, відсутні. Я часто над цим замислювався, тому зробив вибір своєї майбутньої професії, враховуючи інтереси власного суспільства. Так я вирішив стати вчителем, як моя мама. Для мене важливо, чи зможу я зробити кращим життя окремих особистостей. Адже саме з благополуччя окремої людини починається і загальнодержавне благо. Я хочу робити українців розумнішими, давати дітям нові знання, виховувати в них людину. Адже саме школа багато в чому формує особистість. Тому важливо не просто стати вчителем, а дійсно знайти шлях до серця кожного.
Коли я розповідаю комусь про свої плани, то з мене часто глузують. Мовляв, заробітна плата вчителя не така вже й висока, а сучасні діти не схильні цінувати знання та шкільну освіту в цілому. Навіть найкращі друзі радять мені обрати більш престижну професію, яка має краще перспективи та приносить більше грошей. На їхню думку, дбати треба про себе, нехтуючи тим, що буде корисним і для інших. Але я не можу з ними погодитися.
Отже, діяльність людини має сприяти розвитку її держави. А саме професія окреслює коло людської діяльності. Тому важливо обирати корисні професії, які зможуть щось дати суспільству. Помиляються ті, хто ставить власні інтереси вище державних. Адже якщо ти дбаєш про країну, то і вона подбає про тебе. Саме тому я мав би за найбільшу нагороду потрібним бути своєму народу.
Объяснение:
спс
Объяснение:
Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"
До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...