4. Поставте наголоси в наведених прислівниках.​

Складіть за схемою складнопідрядне речення.

1. [ ], (куди...).

1. Чоловік, похиливши голову, брів, куди вела його дорога.

2. [ звідти] , (звідки...).

2. До прийшла звідти, звідки її зовсім не чекали.

3. ( з того часу як...), [ ].

3. З того часу як Іван закінчив школу, він не бачив своїх однокласників.

4. [там, (де...), ].

4. Там, де струмок повертав ліворуч і звужувався, був невеликий місток.

5. ( щойно...), [ ].

5. Щойно задзвонив телефон, Марійка підняла слухавку.

6. [ ], (як тільки...).

6. Дідусь візьме мене на полювання, як тільки я підросту.

     Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
     Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
    Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
     Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".