4. Наукові поняття позначають: А діалектизмами;
Б неологізмами:
в номонними словами, гсловами-термінами.
5. Просторічні слова — це слова, які:
А емоційно забарвлені, вживаються невеликою групою людей;
Б вживаються лише в усному побутовому мовленні;
в вийшли з активного вжитку;
Тоживання яких обмежене певною місцевістю, .
6. Джерелом походження фразеологізму «бити себе в груди» є:
А усна народна творчість; Б Біблія;
В мова народу;
давньогрецька міфологія.​

Я сейчас напишу большой текст : Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед підростаючого покоління. Тому особливе занепокоєння нині викликає відсутність у більшості дітей віком від шести до десяти років усвідомлення себе як частини народу, співвіднесення своєї діяльності з інтересами нації. Зарадити справі може створення такої системи народної освіти, яка виховувала б національно свідомих громадян України. В Україні освіта з кожним роком енергійно набуває національного характеру: вона спрямована на втілення в життя української національної ідеї. Цілі і зміст сучасної освіти важливо підпорядкувати системі національних інтересів, ідей, головним цінностям духового скарбу українського народу – національним звичаями, традиціям і обрядам.
   Якості українського народу, його національного характеру досліджували Г. Сковорода, М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш, К. Ушинський, Б. Грінченко, Г. Ващенко, Я. Ярема, П. Кононенко, В. Каюков, М. Стельмахович та інші відомі вітчизняні педагоги.
   Національно свідомі, талановиті педагоги С. Ананьїн, О. Астряб, О. Дорошевич, Т. Лубенець, О. Музиченко, С. Русова, І. Стешенко, Я. Чепіга, І. Ющишин заклали міцне підґрунтя процесу виховання підростаючого покоління на основі національних ідей.
   Звичайно, введення до шкільної програми такого предмета, як народознавство, вирішить більшість виховних завдань і дасть підґрунтя для майбутньої роботи у плані створення національної системи освіти і виховання молодших школярів. Розпочинати національне виховання потрібно з початкової школи. Певна річ, що для кожного етапу розвитку національної свідомості та самосвідомості дитини українське народознавство повинно мати різноманітні форми викладу, оскільки завдання курсу на цих етапах теж різне. У початковій школі діти зустрічаються з духовною спадщиною народу: народною піснею, казкою, дитячим фольклором, виробами народних майстрів, з обрядами, тобто втілення багатовікової культури і мудрості наших предків завдяки заняттям з народознавства. Народознавство, подане як система у початковій школі, дає можливість учням на певному етапі без труднощів орієнтуватись у складних образно-смислових символах давньоукраїнської літератури та у класичній українській поезії, розуміти і знати витоки різних видів мистецтва, зрештою, воно повинно стати частиною розуміння наукової картини світу.
   Щоб виховати справжніх синів і дочок свого народу, палких патріотів держави, які були б віддані своїй Батьківщині, Україні, слід цілеспрямовано і систематично формувати у позанавчальному виховному процесі елементи національної самосвідомості особистості молодшого школяра на основі народних звичаїв, традицій і обрядів.

Птахи – голос наших лісів, полів, гір, пустель. птахи – діти повітря, підкорювачі повітряного океану. вони можуть підніматися вище хмар, перелітати через пустелі й моря. птахи – наші помічники, захисники наших лісів, полів, городів від шкідників. кожна людина повинна охороняти птахів. але трапляються такі випадки, коли окремі учні знущаються над тваринами. нехай зрозуміють вони, що їх поведінка не мужня й смілива, як вони вважають, а жорстока. сильна й смілива людина завжди добра. доброту й мужність повинен виробити кожен з нас. і перш ніж що – небудь зробити зле, замахнутись на щось, варто згадати слова : «обережно, життя! »