3. Знайдіть у словосполученнях головне і залежне слово. Визначте тип словосполучення за морфологічним вираженням компонентів (підкресліть). Відповіді : 1-субстантивне; 4-нумеральне;
2- ад’єктивне; 5-вербальне;
3-прономінальне; 6-адвербіальне.
І. 1. Телевізійне шоу. 2. Наші депутати. 3. Автор повісті. 4. Друга колона. 5. Дехто з присутніх. 6. Зошит у лінійку. 7. Намір прийти. 8. Охочі до праці. 9. Вдарити лозиною. 10. Занадто спокійний. 11. Подарувати сестрі. 12. Смертельно небезпечний. 13. Обведений фарбою. 14. Дуже тихо. 15. Курний шлях. 16. Тремтячи від щастя. 17. Припасти до води. 18.Стати навколішки. 19. Вигляд міста. 20. Команда струнко.
ІІ. 1. Обома руками. 2. Густе волосся. 3. Свого товариша. 4. Поцілувати в руку. 5. Поїхати далеко. 6. Не боятися труднощів. 7. Сьогодні ввечері. 8. Треба грошей. 9. Намір продовжити. 10. Працювати допізна. 11. Ішов повагом. 12. Запалене багаття. 13. Ледве теплий. 14. Навчання дітей. 15. Схоже на правду. 16. Наш девіз. 17. Оцей чоловік. 18. Сорок років. 19. З двома товаришами. 20. Один серед лісу.

На мою думку, бібліотеки - це місця багаті знаннями. 
Неймовірно, що людство все ще цінує і турбується, поповнюючи їх. 
Бібліотеки створені для тих, хто прагне сформувати свій світогляд, поглинаючи книга за книгою.
Зараз існує тенденція, що користуватися інтернетом набагато зручніше і швидше за час проведений поміж книгами. Та чи вартий цей час, щоб просидіти перед яскравим монітором, а не у затишному кріслі з книгою в руках?
Варто пам'ятати, що книга - це мудрість століть і ми маємо бути певними, що наші нащадки матимуть змогу збагачувати свій духовний світ і насолоджуватися, тримаючи цю скарбницю знань у своїх руках.

Ми звичайно приходимо щодня до школи, звичайно кидаємо один одному: «Привіт!», звично ділимося новинами, проблемами, звично даємо поради. На уроках ми всі об'єднані одним прагненням — одержати нові знання, закріпити раніше набуті. Мабуть, саме ця спільна мета керує нашим бажанням до один одному краще розібратися у матеріалі, тому у наших шкільних стосунках багато уваги приділяється урокам. 
Але після них не завжди хочеться відразу йти додому, і ми з радістю беремо участь у позаурочних заходах: підготовці та проведенні різних вечорів, концертів, змагань. Так минає день за днем, рік за роком шкільного життя. І ми навіть не замислюємося, що це життя складається з двох головних чинників: набуття знань та шкільної дружби. Якщо наші знання ми одержуємо від учителів, то якою буде шкільна дружба, — повністю залежить від нас самих, нашого ставлення один до одного. 
Бути дружним класом — це, на мій погляд, значить мати однакові (або схожі) погляди на людські цінності та вади. А звідси — і відповідні настанови, відповідна поведінка усього класу. Друж¬ний клас — це не тільки (та й не стільки) спільні веселі розваги, а й уміння, сприймаючи чужий біль як власний, вчасно усім разом прийти на до однокласнику. Або у хвилини щастя — чи то день народження, чи якась особиста перемога, — щиро сприйняти і всім класом поділити цю радість, улаштувавши класне свято. А ще дружний клас — це вміння зупинити свого однокласника перед прірвою біди або поганого вчинку, простягнувши йому сильну руку друзів. Дружний клас — це коли багато «я» зливаються в одне «ми», як струмочки зливаються в одну річку, що весело й гідно потім тече в одному напрямі!