3.Запишіть їх у два стовпчики: перший — написання разом, другий — через дефіс.
Рука, писати; край,знати;вода, мріяти; листя, падати; красно, писати; середні, віки; святий, вечір; людина, день; п'ять, років; земля, трусити; радіо, комітет; міні, футбол; Національний, банк; художник, пейзажист; вакуум, апарат; Європа, Азія; половина, яблуко; щастя, доля; перекоти, поле; життя, писати; лікар, терапевт; аеро, вокзал; вагон, ресторан; вантаж, потік; слюсар, складальник; половина, Київ.
Освіченість і мудрість – такі різні поняття й такі взаємозалежні. Мудрість, безумовно, розвивається з освіченості. Через певний набір навичок, умінь, особливих знань ми стаємо більш розвиненими. Це формує в нас особистість, допомагає з легкістю справлятися з життєвими труднощами. Та все ж, що ж нині важливіше – бути освіченим чи мудрим?
Щоб відповісти на це питання, достатньо пригадати повість Ольги Кобилянської «Людина». Пам’ятаєте головну героїню Олену? Красива, розумна, освічена дівчина, яка самостійно зуміє себе забезпечити. Здавалося б, їй нічого не потрібно. Та попри все Олена вчиняє вкрай немудро. Шлюб за розрахунком не подарує дівчині справжнього щастя.
Ще одним прикладом справжньої мудрості є Роксолана з роману Павла Загребельного. Своїм розумом і правильною подачею дівчина зуміла не просто освоїтися на чужині, а й стати єдиною коханою турецького султана.
Як бачимо, освіта – це лише процес засвоєння знань. І неосвічена людина інколи навіть є мудрішою. Адже вона не просто засвоює знання, а й добре застосовує їх на практиці. Тому мудрість вважається поняттям ширшим і важливішим. Мудра людина добре засвоює знання, вміє розставляти пріоритети, приймає правильні рішення.
Отже, варто бути і мудрим, і освіченим одночасно. Тому що ці близькі поняття до правильно орієнтуватися в житті.
Объяснение:
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.