3. Відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, ускладнено речення:
Б) Вона не звикла сидіти склавши руки.
Г) Монастир був схожий на на грізного лицаря, вбраного в
казковий панцир.
В) Зажурилась чорнобрива, тяжко зажурилась.
A) Наче повторюючи Мартинові слова, гетьман задумливо
МОВИВ...

Объяснение:

Сенкан  ( синквейн)— це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)

Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)

Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).

Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

 

  Сенкан допомагає узагальнити інформацію, схоплювати складні ідеї та формулювати їх декількома словами. Як правило, на його написання багато часу не потрібно, його пишуть всього кілька ...хвилин.

Використовувати синквейн можна під час навчання будь-якого предмета. Має чітку структуру. Це 5-рядковий вірш, який відкидає будь-яку другорядну інформацію. Синквейни корисні: учневі як інструмент синтезування складової інформації; учителеві – як зріз оцінки понятійного і словникового багажу учнів.

Сенкани можна використовувати на різних етапах уроку, змінюючи традиційні форми роботи над таким віршем. Наприклад:

Захар.

Старий, мудрий.

Вирішує, радить, захищає.

Закликає тухольців до єдності.

Ватажок. (характеристика образу Захара Беркута з повісті І. Франка «Захар Беркут»)

Мова.

Рідна, єдина.

Переливається, служить, дзвенить.

Вона – єдина й найцінніша.

Доля. (твір-мініатюра «Мова рідна

0творча спадщина євгенія гребинки дуже різноманітно. більшу частину добутків письменника становлять байки, у яких він оригінально й художньо зовсім викриває споконвічні людські вади. але є у творчому наробітку гребінки й ліричні добутки. одним з найвідоміших і доконаних творів євгенія гребинки є «човен».  домінуючим напрямком у лірику в часи написання поезії був романтизм, тому й «човен» витримана в традиціях романтизму цікаво, що незважаючи на те, що рішення ліричного героя є досить різка й категоричним, не втрачає від того свою красу й ліричність. імовірно, було б непогано, якби й ми вміли вирішувати свою долю з таким ліризмом і красою, тоді, напевно, наше життя сприймалося б нами якось по-іншому: мене вразило те, що письменник, що жив понад сто років тому, виразив відношення до життя, яке властиве мені й многим моїм однольоткам: я теж упевнений, що для досягнення своєї мети кожна людина повинен щось робити, навіть якщо він почуває непевність або страх. сам автор щиро зізнається у своїх побоюваннях, але вирішує не ховатися від миру, у надії на те, що зможе «виплисти» зі складних ситуацій, з якими він буде зіштовхуватися в життєвому морі: як човнове море, для мене мир білий з дитинства здавався страшним; так як сховатися? не можна ж століття цілий пробути із собою, одним. прощай, мій спокій, пускаюся в море! і, може, недоля й люте горе пограють із човном моєї. «човен» євгенія гребинки є глибоко ліричним добутком, що торкає читача своєю щирістю.