Що таке слово? Слово – це складова нашої мови. Слова складаються в речення, в тексти, за до яких, у свою чергу, відбувається спілкування і пізнання світу. Словами можна описати події, явища і все, що нас оточує. Це, так звані, технічні характеристики слова. Вони допомагають оформити зв’язну і зрозумілу розмовну мову.
Слово в житті людини відіграє глобальну роль. Ми формуємо фразу з відповідних слів, щоб донести свою думку якомога зрозуміліше і глибше. Завжди потрібно пам’ятати про силу слова.
Воно може як надихнути людину на великі справи, так і повергнути її в смуток і депресію. Добре слово окрилить, грубе – вдарить навідліг. Мудре прислів’я говорить: «Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Тобто гарненько подумай і все зваж, перш ніж скажеш щось важливе. Наприклад, даси нездійсненну обіцянку або в серцях нахамиш. Адже бездумно кинутих слів не повернеш. Це принесе страждання не тільки слухачу, але і тобі самому. Докори сумління і жаль про сказане буде терзати душу і постійно нагадувати про скривджену або обдурену тобою людину.
Щоб донести зміст слова до оточуючих, не обов’язково бути красномовним оратором. Достатньо мати відкрите серце, людську доброту і бажання перейнятися на той момент реальними проблемами свого співрозмовника. Мудрим словом можна запобігти багато бід і неправильних, поспішних рішень.
Якщо дорога для вас людина вловить в словах якесь лицемірство або фальш, то закриє від вас не тільки вуха, а й своє серце. Тільки щирість, правдивість, відкритість почуттів і помислів дарують людям взаєморозуміння і спорідненість душ. Духовно близькі люди розуміють один одного з одного слова, навіть з півслова чи погляду. Вони настільки взаємопов’язані, що можуть подумки обмінюватися найважливішими для них словами.
Не потрібно напружуватися і придумувати пишномовні слова, щоб висловити своє захоплення і обожнювання. Тільки самолюбні егоїсти «проковтнуть» таке лицемірство, прийнявши його за «чисту монету». Людина тонкої душі задовольняється простими словами, що йдуть від люблячого серця. І сама відповість також просто і щиро.
Так давайте ж силою слова пробуджувати найкращі якості людської душі – милосердя, великодушність, доброту, щирість, співчуття, вміння прощати і любити!
Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш.
Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важливо намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змінити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не вибачилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з батьками?
Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі високу оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання.
Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситуації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не прийшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю.
Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обрати професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходити повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь.
Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.
Що таке слово? Слово – це складова нашої мови. Слова складаються в речення, в тексти, за до яких, у свою чергу, відбувається спілкування і пізнання світу. Словами можна описати події, явища і все, що нас оточує. Це, так звані, технічні характеристики слова. Вони допомагають оформити зв’язну і зрозумілу розмовну мову.
Слово в житті людини відіграє глобальну роль. Ми формуємо фразу з відповідних слів, щоб донести свою думку якомога зрозуміліше і глибше. Завжди потрібно пам’ятати про силу слова.
Воно може як надихнути людину на великі справи, так і повергнути її в смуток і депресію. Добре слово окрилить, грубе – вдарить навідліг. Мудре прислів’я говорить: «Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Тобто гарненько подумай і все зваж, перш ніж скажеш щось важливе. Наприклад, даси нездійсненну обіцянку або в серцях нахамиш. Адже бездумно кинутих слів не повернеш. Це принесе страждання не тільки слухачу, але і тобі самому. Докори сумління і жаль про сказане буде терзати душу і постійно нагадувати про скривджену або обдурену тобою людину.
Щоб донести зміст слова до оточуючих, не обов’язково бути красномовним оратором. Достатньо мати відкрите серце, людську доброту і бажання перейнятися на той момент реальними проблемами свого співрозмовника. Мудрим словом можна запобігти багато бід і неправильних, поспішних рішень.
Якщо дорога для вас людина вловить в словах якесь лицемірство або фальш, то закриє від вас не тільки вуха, а й своє серце. Тільки щирість, правдивість, відкритість почуттів і помислів дарують людям взаєморозуміння і спорідненість душ. Духовно близькі люди розуміють один одного з одного слова, навіть з півслова чи погляду. Вони настільки взаємопов’язані, що можуть подумки обмінюватися найважливішими для них словами.
Не потрібно напружуватися і придумувати пишномовні слова, щоб висловити своє захоплення і обожнювання. Тільки самолюбні егоїсти «проковтнуть» таке лицемірство, прийнявши його за «чисту монету». Людина тонкої душі задовольняється простими словами, що йдуть від люблячого серця. І сама відповість також просто і щиро.
Так давайте ж силою слова пробуджувати найкращі якості людської душі – милосердя, великодушність, доброту, щирість, співчуття, вміння прощати і любити!
Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важливо намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змінити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не вибачилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з батьками?
Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі високу оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання.
Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситуації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не прийшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю.
Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обрати професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходити повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь.
Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.