3. При звертанні потрібно поставити коми в реченні А Люби життя у боротьбі щоденній, в засмаглості його широких нив (Л. Забашта).
Б Ще будемо хлопці орать перелоги, слухати пісню ласкаву зерна (М. Стельмах).
В Свою правду в чужу макітру не наллєш (Ю. Мушкетик).
Г Бережи свою чашу терпіння для кращих часів (В. Чемерис).
4. Вставні слова є в реченні (розділові знаки пропущено)
А Навчи мене своєї пісні — радості своєї туги — вірності навчи (І. Гнатюк).
Б Як не було талану не буде й долі (З нар. творчості).
В Звичайно часом там і жарт бринить солоний і сміх що котиться аж за далекі гони (АГ. Рильський).
Г Ось воно його довгождане щастя (М. Стельмах).
5. У реченні «Ой, тумане, тумане, мій латаний талане! Чому мене не сховаєш отут серед лану?» (Т. Шевченко) звертання виражає
А радість
Б захоплення
В повагу
Г ненависть
Д докір
6. Вставне слово НЕ відокремлено в реченні
А Може, й ти, мій сонний люде, знайдеш сну кінець (Олександр Олесь).
Б На жаль, реальне життя знекровлює найчистіші мрії (М. Мельник).
В На його щастя розмову, проваджену до його приходу, як видно, не було закінчено, а цікава, мабуть, була (А. Головко).
Г А то, бачте, я сам натягнув на кота заячу шкуру й посадив біля телеграфного стовпа, на дорозі, де мав іти той бідолаха-бухгалтер (Остап Вишня).
Д Здавалось, пісні пахнуть, квіти співають, місяць дзвенить (Петро Панч).
7. Виділене слово НЕ є вставним у реченні (розділові знаки пропущено)
А Він видно спав, бо не ворушився (Панас Мирний).
Б Це знов-таки навіть у нижчих тварин помічається, собаки наприклад дуже чулі до оцінки їх (В. Винниченко).
В І того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський).
Г Вода за ніч відстоялась, стала така прозора, що видно було на дні кожну піщинку (Ю. Збанаць- кий).
Д І ось нарешті вершина наша (О. Гончар).
8. Вставне речення є в рядку (розділові знаки пропущено)
А Іванов прощається з дружиною звичайно як і більшість з простих людей що йдуть на війну (О. Довженко).
Б П’янкий соковитий дух ішов від живої розпареної землі а високо над вигоном уже перелітали на північ ключами птиці дзвінкоголосі чуйні весняні (О. Гончар).
В Раз в темну ніч на бій дівчина вийшла тоді йшли всі жінки і чоловіки і навіть діти не сиділи дома (Леся Українка).
Г Усі прагнуть навчати інших а самі не хочуть учитися (Ф. Прокопович).
Д Весна настирливо з тобою говорила та їй далася нелегко та розмова (Леся Українка).
Було дуже приємно отримати твого листа! Вітаю тебе з обранням старостою класу. Я вірила, що оберуть саме тебе, бо ти дуже відповідальна та кмітлива.
Почну з головного – я навчилася кататися на велосипеді! Ти ж пам'ятаєш, як мені цього хотілося. Свого в мене не було, а друзі, якщо і пропонували мені покататися, то не недовго. А для того, щоб навчитися хвацько крутити педалі, потрібен час…
Та сталося диво – батьки купили мені велосипед. Тепер я не розлучаюся зі своїм двоколісним другом. Звичайно, катаюся я ще не ідеально, постійно збиваю коліна та набиваю синці, але рівновагу тримати вмію.
У мене все гаразд і вдома, і в школі. До речі, в нашому класі з’явився новенький – Павло. Він з родиною переїхав до нас з Дніпродзержинська. Мій новий однокласник не дуже високого зросту, трохи товстенький, а ще він напрочуд гарно співає. Ми були приємно здивовані, коли почули його співи. Вчителі не нарадуються такому таланту і вже готують йому сольний номер на святі Восьмого березня.
На цих вихідних ходили з мамою й татом до театру на виставу «Ромео і Джульєтта». Гра акторів була неперевершеною! Я насолоджувалася кожною миттю дійства. Актриса, яка грала Джульєтту, мала дуже вишукану сукню.
Минулого тижня в нашій школі був день зустрічі випускників. Традиційно старшокласники готують для них розважальну програму – співають, танцюють, розповідають чудові історії і декламують вірші. Цього разу наша вчителька з музики попросила мене зіграти на святковому концерті «Італійську польку»! Уявляєш?!
Я дуже нервувала – це ж мій перший сольний виступ на сцені. Найбільше боялася, що від хвилювання забуду ноти, але все пройшло пречудово. Всім дуже сподобалось. Стільки оплесків я ще ніколи не отримувала.
Напиши мені одразу, як отримаєш листа! Чекаю на твою відповідь!
Оля.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=887#ixzz4bJtfJ1LA
(я написала от женского лица, если надо исправь текст чтобы было от мужского)
Вулиця мого дитинства.
Зараз, коли я виросла, ця вулиця мені вже не здається такою яскравою, галасливою та великою. Згадую коли була маленькою, з раннього ранку вибігала гуляти з друзями і проводила на ній до пізнього вечора. Літо не здавалося таким спекотним, а зими були надзвичайно сніговими. Пам'ятаю по дорозі до школи, як милувалася побаченою красою - дерева густо вкриті снігом, гілки гнуться і тріщать, сонце скрізь них ледве пробивається, і почуття ніби не ранок, а вже вечір. Казковий спогад. Стільки всього пережила і побачила моя рідна вулиця – порятунок пташенят та турбота про підкинутих кошенят; прогулянки з дідусем та катання на велосипедах з друзями; саморобна ковзанка та снігові будинки; спортивні ігри та багато мрій перед сном. Вона бачила радість і горе, зустрічала людей і проводжала, як провела мене, але залишила багато приємних спогадів у моєму серці.