270. І. Визначте граматичні основи й розставте усно розділові знаки. 1. Місцевий референдум це форма прийняття територіальною громадою
рішень шляхом прямого голосування. 2. Пересадження органів і тканин
ахіллесова п'ята сучасної медицини (3 підручника). 3. Європейські цінно-
сті це свобода, відповідальність, самореалізація, толерантність, взаємодо-
Головаха). 4. Час великий мастак розрубувати гордієві вузли
-людських стосунків (0. Писемський). 5. Писемність, література це розмо-
ва людини із собою, зі своєю суттю, зі світом (М. Сингаївський).

Всі готуються до зими по-різному. В очікуванні снігу та холоду люди купують теплий одяг та взуття, закривають варення з ягід і фруктів, консервують і маринують всілякі овочі. Багато лісових тварин теж готуються до майбутніх морозів: хто робить запаси, хто лягає спати. Деякі птахи відлітають у теплі краї, щоб повернутися назад тільки навесні. А ось доля міських птахів багато в чому залежить від доброти, щедрості і милосердя людини. З приходом холодів горобці збиваються в крикливий численні зграйки і намагаються триматися ближче до людського житла. Їх завжди можна зустріти біля входів у магазини, біля торгують насінням бабусь, біля під'їздів багатоповерхівок. Особливо важко птахам доводиться, коли випаде білий пухнастий сніг, покриваючи всю землю святковою покривалом. Під снігом ховаються і небагаті джерела прожитку багатьох птахів: розсипані по землі ягоди горобини і глоду, крихти, якісь насіння. Саме в цей нелегкий час пернатим співакам необхідна наша до З якою радістю оточують горобці та синички годівниці з крихтами, шматочками хліба, пшона, пшеничною крупою! Як голосно вони дякують нам за увагу, добросердя. А з'ївши все частування, розсаджуються на найближчих гілках, щоб не прогавити чергову порцію смачненького. Настала зима. Земля, вода і ліс — все вкрите снігом, здається, все навкруги поринуло в сон. Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися, застигли багато тварин. Завмерли, але не померли. Добре тому, у кого тепле, затишне лігво, барліг, норка чи гніздо. Добре тому, у кого запасів повна комора. Поїв, згорнувся калачиком — спи міцно, дивись солодкі сни. А птахи сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під тугі пір'ячко. Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все вкрите снігом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб якось зігрітися. Ох, як важко їм доводиться! Шукають, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру. Лютий — самий важкий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися свої права, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревієм. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить мороз вночі і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу — наст — міцна, тверда, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу — траву, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той голодує. Але добре відомо: хто ситий, тому холод не страшний, тому ми повинні допомагати своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто — сальця, хто — ягід, хтось хлібних крихт. А скільки їх можна врятувати від голодної смерті! Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі безкоштовні їдальні у дворах і прямо у себе на балконах. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці з зерном і хлібом. Горобці та інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх. А синички дуже люблять сало. Тільки не солоне, звичайно: від солоного у них заболять животики. Можна взяти дерев'яну паличку, висвердлити в ній ряд дірочок і залити дірочки гарячим салом — свинячий або яловичий. Потрібно дати йому охолонути і вивісити паличку за вікно, а ще краще — повісити на дерево у дворі. Веселі маленькі гості не змусять себе довго чекати. А в подяку за частування покажуть різні трюки: кувырканье вниз головою, скік убік і інші. Допомагайте маленьким пернатим друзям взимку! За цих милих і кумедних пташок до себе в гості, щоб помилуватися й досита нагодувати в цей важкий для них час! До ть птахам взимку, тоді, влітку, вони присвятять вам свої найкращі пісні, з'їдять на ваших городах всіх шкідників і подбають, щоб комарів та мух в наступному сезоні було якомога менше! вибери від сюди смоепотрібне

как то так подготовь попкорм приятного можна написать в инсту: @yegor228lol

- Микола Бідняк, людина трагічної долі, художник, який,

попри тяжке каліцтво, став взірцем духовного і творчого подвигу

- Народився Микола Бідняк 1930 року в Торонто

- За 10 років до того

батько Миколи переселився в Канаду з буковинського села Ленківці (нині

передмістя Чернівців)

- доля завела родину до Німеччини

- там він натрапивши на польову міну, втратив обидві руки

- 1950 року юнак з батьками повернувся до Канади

- хист до малярства  

- закінчив Інститут технології та мистецтва в Калгарі (провінція Альберта)

- доводилося затискувати пензель зубами чи між пальцями ноги

- він виконував дивовижні малярські та графічні роботи

- Працюючи по 16–18 годин на

добу, він створив понад 3,5 тисячі робіт

- Микола Бідняк створив ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки книг

- Ікони та світські твори Бідняка здобули світове визнання, експонувалися у США, Канаді, Мексиці, Іспанії, Швеції, Швейцарії,

Великобританії, Італії, Японії

- Художник мав престижні нагороди

- був членом Української спілки образотворчих митців

США й Канади, а також Міжнародної Асоціації

митців, що малюють вустами і пальцями ніг

- 1991 року він був обраний професором Львівської

академії мистецтв

- 1995 року Микола Бідняк

став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка

- Кілька робіт митець передав Національному музею у Львові для постійно діючої

експозиції

- Як член світової Асоціації митців-інвалідів

Микола Бідняк виявляв турботу про інвалідів

України