270 Перекладіть і запишіть словосполучення українською мовою. Знайдіть при- слівники й порівняйте їхнє написання в обох мовах. Скористайтеся поданою нижче
таблицею.
Идти плечом к плечу, говорить с глазу на глаз, всего-навсего не грусти,
дышать еле-еле, выростала мало-помалу, разделить по-братски, идти куда-
либо, найти кое-где, смотреть куда-то, уйти затемно.​

- Аню, ти зараз не нічим не зайнята?

- Та ні, зараз же перерва! Ти хочеш щось спитати, Михайлику?

- Так, хочу. Я бачу в тебе на парті якусь книжку про українську мову. Що там такого цікавого?

- В цій книжці перераховані основні види помилок, які люди роблять в українській мові. Тобто ті слова, які вони говорять неправильно.

- Я щось не зрозумів. Як це – говорять неправильно?

- Наприклад, я скажу: «він не говорить на українській мові». А правильно буде в такому разі казати: «він не говорить українською мовою». Або «він не володіє українською мовою».  

- І де ж тут помилка? «На українській мові» - це також правильно. Мій батько говорить саме так.

- Але ж це діалектна форма, а літературна мова визнає тільки «українською мовою».  

- А що ще є в твоїй книзі?

- Багато різних прикладів. Правильно вживати «торговельний центр» замість «торгівельний», «домагатися успіху» замість «добиватися», «стежити за тобою» замість «слідкувати»…

- Слухай, Аню, навіщо тобі взагалі ця книжка? Чи тобі не все одно, яке слово вживати?  

- Я вважаю, що людина має користуватися мовою грамотно та літературно.

- Аню, мені здається, ти даремно втрачаєш час на цю дурну книжку. Може, краще підеш подивишся новий Сергієвій I Pod? Оце справжня річ! Прогрес науки! І коштує – ого-го!

- Залюбки піду подивлюся, це теж цікаво. Але мова мене теж цікавить не менше. До того ж я планую брати участь у Всеукраїнському конкурсі з української мови. І мені треба підготуватися.

- Ну, якщо ти виграєш за це приз, тоді, може, і є причини сидіти над книгою… Але це не для мене! То я пішов! Приєднуйся до нас!

- Добре, але спершу дочитаю приклад!

Якими зазвичай бувають осінні вечори? Темними, холодними і похмурими, вони не призначені для прогулянок. У цей час найкраще, що можна зробити – це сісти вдома з чашкою ароматного гарячого чаю і дивитися улюблені фільми або читати книги. Що ж ми побачимо, якщо выглянем в такий час з вікна? Темне небо, вкрите важкими хмарами, люди, що поспішають додому, і дрібна мжичка, що покриває все довкола. Запалюються вуличні ліхтарі, їх жовтому світлі, добре видно дрібні дощові краплі. Картина, скажемо прямо, зовсім не радісна. Часто піднімається холодний, пронизливий вітер, що змушує перехожих втягувати шию і ховати руки глибше в кишені. А вдома добре, тепло, скрізь горить світло, і щось розповідає телевізор. Хоча, якщо чесно, дощ я люблю, особливо засинати під звук. Приємно лежати у теплому ліжку і слухати дощ, барабанящий по вікну. Осінні вечори складно назвати моїм улюбленим часом, але в них є певна частка романтики. Осінь це не та й вже погана пора. І я хочу щоб осінь було подовше. Осінь, будь ласка залишайся надовше!