235 вигадані вами неологізми-дієприкметники.
G
Перепишіть речення. Після кожного дієприкметника позначте в
дужках його стан (активний чи пасивний), рід, число, відмінок.
Виділіть у дієприкметниках суфікси.
Зразок. Євшан сухий, як вицвіле (акт., с. p., одн, Н. в.) волосся.
1. Ранок народжується в рясному щебеті, вібруючому шумі
крил птаства (В. Захарченко). 2. Апритомлений день примостився
спочить (Ф. Руденко). 3. А за Дніпром пов'ялі трави і верби хилять-
ся сумні (В. Сосюра). 4. Земля на подвір'ї встелена густим спори-
шем (В. Винниченко). 5. А сонце розімділу землю гріє (А. Содомора).
6. Тріпоче сокір сріблом потемнілим (М. Рильський). 7. Не зацвітуть
пожовклі луки (Олександр Олесь).
Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.
Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.
Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.
Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.
Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…
Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…