20.1. Прочитайте висловлення читачів про різні книжки. Охарактеризуйте такимчином один із українських словників. Підготуйте розповідь, скориставшись по-чатком будь-якого з цих висловлень.1. Ця книжка здатна вилікувати мільйон депресій. Це приклад невиправ-ного оптимізму й креативного ставлення до життя, у ній літо не закінчитьсяніколи. «Літо» тут означає щастя, дитинство, упевненість у своїх силах і готов-ність змінювати світ навколо (про «Пеппі Довгапанчоха» Астрид Ліндгрен).2. Читання цієї книжки корисне для підняття настрою. Попри архаїчнулексику, гумор письменника дуже здоровий. Авторські тексти мають вираже-ний терапевтичний ефект: від здорового сміху втікає всяка хвороба (про «Спі-вомовки С. Руданського).3. Найбільшою смакотою в пригодах Аліси є те, що їх зручно читати і дорослим,і дітям. Особлива цінність цих книжок полягає в тому, що тут є всі потрiбнi метафо-ри (про книжки Аліса в країні Див», «Аліса в Задзеркаллі Льюїс Керрол).II. Запитання й завдання:1. Доберіть епітети до слова книжка. Звірте їх за словником епітетів.2. З чим у вашій уяві асоціюється книжка? Запишіть асоціативний ряд.3. Доберіть спільнокореневі слова до iменника смакота.4. Як правильно наголосити виділені слова? это кто тот просто бог

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви хліборобські, військові, казково-фантастичні, весільні та біблійно-релігійні.Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика. Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням «хата з дітьми — базар, а без них цвинтар». Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити. Аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду. Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам — дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими.

1 особа однини (я) - показав/показала, показую, покажу;  подарував/подарувала, дарую, подарую.

1 особа множини (ми) - показали, показуємо, покажемо; подарували, даруємо, подаруємо.

2 особа однини (ти) - показав, показуєш, покажеш; подарував, даруєш, подаруєш.

2 особа можини (ви) - показали, показуєте, покажете; подарували, даруєте, подаруєте.

3 особа однини (він, вона, воно) - показав/показала/показало, показує, покаже; подарував/подарувала/подарувало, дарує, подарує.

з особа множини (вони) - показали, показують, покажуть; подарували, дарують, подарують.