2. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку. А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і
просторий світ
Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя
В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив
Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень
моїх
3. Визначити речення з поширеним звертанням.
А До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься
Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса
В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які
відкривають безмежні обрії знань
4. Вставні слова по-перше, нарешті, з одного боку, між іншим, отже,
власне кажучи виражають:
А впевненість або невпевненість;
Б емоції мовця;
В порядок викладу думок та зв'язок їх між собою;
Г джерело повідомлення.
5. Знайти речення зі вставним словосполученням.
А Густий, соковитий, запашний бур’ян з-під ніг слався, мені здавалося, до
самого обрію
Б Оце (одного разу було свято й погода) сиділа стара Кармелиха коло своєї
хати на призьбі, дивилася у поле на шлях
В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з
почуттям честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження
фізичне
Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий
6. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.
А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік
Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для
кохання, для зачарованості й захопленості
В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі
Г Увечері, справді, пішов дощ
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !